http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/6971 2026-04-04T21:55:44Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2479 Название: Еко-спінозизм як сучасний контекст метафізики Бенедикта Спінози Авторы: Богун, Олег Краткий осмотр (реферат): Мета.У статті ставиться завдання виявити продуктивне значення ідей спадщини нідерландського мислителяБенедикта Спінози у з’ясуванні та розв’язанні проблем, що постали у сучасній екофілософії. Методологія.У статті застосовані аналітичний та синтетичний методи, що передбачають розкриття метафізичних концепцій у екофілософських контекстах,актуалізація класичної онтології у побудові новоготипу взаємовідношення людини іприроди.Наукова новизна.У статтістверджується, що забруднення довкілля іскладність побудови нових типів співжиттяміж людиною та іншими живими йне-живими організмами, вимагає переформатування звичної опозиції природи і людини, свідомості та матерії, політики, естетики та історії, зокрема, у напрямі реактуалізації оригінальних ідей Б.Спінози. Аналіз причин впливу спінозизму у сучасному дискурсі має, відповідно, і очевидне практичне значення. Факт розуміння того, що людина не є метафізично чи політично винятковою, унікально мислячою та єдиним носієм цінностей (що в різних формах артикулюється теоретиками екофілософії) знаходить підтримку в антимодерністській етиці нідерландського мислителя XVIIст. Практичне значення статті полягає у розкритті принципівекоактивізму й політичної боротьби проти забруднення довкілля та руху за захист тварин. тичне значення –у виявленні залучення раціоналістичної метафізики Бенедикта Спінози у побудові нових неантропоцентричнихонтологій А.Неса, Т.Мортона, С.Шавіро, Ф.Гваттарі, Г.Бейтсона та ін.Висновки.Необхідність змін у способах співіснування між людиною та іншими живими організмами задля розв’язання екологічних проблем проявляється у пошуках нових етик та онтологій у філософії. Важливе місце у них посідає переосмислення ідеї Б.Спінози у метафізичному, етичному й онтологічному аспектах. 2019-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2478 Название: Душа і світ Освальда Шпенглера Авторы: Галущак, Мар'яна Краткий осмотр (реферат): Мета. У статті осмислюється антагонізм культури та цивілізації через дві полярності людської свідомості –світ і душа. Методологія. У статтівикористовується метод порівняння, який дає змогу побачити непомітні переходи, що здійснює культура нашляху до цивілізації, а також побачити, у який спосіб душа входить у світ, зливається з ним, що приводить до якісно нового утворення, або до остаточного розпаду добре знаних форм людської життєдіяльності. Наукова новизна. Особливістю статті, є те, що вихід на поняття культури і цивілізації робиться через протиставлення понять «душа»і«світ», які містять в собі діалектичні поняття змісту і форми. Розведеність цих понять у культурі та цивілізації призводить до неповноти знань, до нагромадження змістів без конкретної оформленості, або до переваги форми, яка позбавлена змістової наповненості. А синтез навпаки, це цілісність, одушевлений світ, який наповнений життям, а значить і смислом. Висновки. На основі праці Освальда Шпенглера «Занепад Європи» виявлено,що співвідношення світу і душі, їхня взаємопов’язаність і взає-морозвиток, постають у відношенні один до одного як форма до змісту. Якщо порушений баланс змісту і форми, то і життєвий простір, людська культура зазнають незворотних змін. Душевне в культурі і формальне в цивілізації –це два основні змісти, які визначають світ, у якому живуть люди, і тому саме цей аспект має бути особливо цікавим для нас, бо торкається не лише людства загалом, але і кожного зокрема. Енергія цивілізації завжди спрямована на зовнішнє, на продукування пустопорожніх форм, на заміну природного та життєствердного –штучним і споживацьким. Саме тут простежується тісний зв’язок культури з душею чи душі з культурою, основою яких постають творчі, спонтанні, життєствердні сили віри, надії, любові і похідні від них цінності, спрямовані на зростання людського в людині, на безкорисливість учинків, на творення краси заради краси, на примноження добра заради самого добра. 2019-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2477 Название: Материнство як субстанція сімейного виховання Авторы: Коник, (Руслан) Михаїл Краткий осмотр (реферат): Мета роботи. У статтіна основі теоретичного аналізу визначається поняття материнства як чинникаформування принципів християнського сімейного виховання, а звідси –розкриття материнства в есхатологічному проектуванні на основні принципи материнства загалом. Методологія. Засобами реалізації поставленої мети постає активація поняття «материнство» у світлі співвідношення сучасного ставле-ння та розкриття через призму проектування біблійного бачення. Зокрема, через основні принципи есхатологічного значення спасіння через народження дітей (ап.Павло) розкриваються умови самого материнства. У статті залучені міркування і баче-ння сучасного богослова митр. Афанасія Лімасольського та педагога Василя Сухомлинського. Наукова новизна.Розкриття поняття материнства через основні виміри християнського розуміння спасіння. Актуалізація для сучасності есхатологічного виміру материнства у світлі понять: віри, розсудливості, любовіта святості. Саме це передбачає адекватне ставлення до народ-ження і виховання майбутнього покоління. Стаття зумовлює актуалізацію проектування на проблему дитинства. Висновки.Проглянувши якості материнства: віру, розсудливість, святістьілюбов, можемо говорити про саме розкриття материнства як певної субстанційної цілісності сімейного виховання, форми повернення людини до Бога. Материнство постає розкриттям людського потенціалу співтворення нової людини в її свобідному особистісному вимірі буття людини і Бога 2019-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2474 Название: Кіномистецтво як певний самостійний напрям життєвого пошуку Авторы: Петрушенко, ВІктор Краткий осмотр (реферат): Монографічне дослідження А.Бурого має низку очевиднихі незаперечних позитивних рис. По-перше, дослідження перебуває на перетині декількох важливих напрямів сучасної гуманістики –філософії, культурології та мистецтвознавства (точніше –кінознавства), отже, має міждисциплінарний науковий характер. По-друге, у науковій українській літературі зараз майже відсутні дослідження, що подавали би філософські ідеї, концепти та філософеми на матеріалі певних видів мистецтва, тоді як історія філо-софії нерозривно поєднана з історією мистецтва. Нарешті, важливим є і те, що автор монографії подає кіномистецтво не просто як спосіб вираження певних ідей філософії екзистенціалізму, а як певний самостійний напрям життєвого пошуку. 2019-01-01T00:00:00Z