http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/6955 2026-04-04T22:10:58Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2471 Название: Суперечність як джерело розвитку особистості Авторы: Шамша, Ігор Краткий осмотр (реферат): Метою статті є приведення до єдності психологічного і філософського дискурсів щодо особистості. Це здійснюється через застосування категорії суперечності до особистості та через ілюстрацію того, що прикладні психологічні методики, мають філософське коріння. Методологічними засадами дослідження є використання діалектичного методу, який є адекватним реальності, що розвивається. Особлива увага приділена застосуванню категорії суперечності в дослідженнях людини. Використання категорії суперечності, має певні особливості, які потрібно враховувати. Інакше – результати дослідження не будуть відповідати дійсності. Якщо принцип суперечливості застосовувати правильно, то щезає невідбутна протиставленість теорії практиці, а дослідник отримує потужний методологічний існтрумент задля дослідження людини. Наукова новизна. Встановлюється необхідний логічний зв'язок між діалектикою як універсальним філософським методом мислення, та сучасними прикладними психологічними методиками корегування особистості. Висновки. Принцип суперечливості, який лежить в основі діалектичної філософії застосовний до вирішення проблем людини, які вникають в сучасному світі. А ті психологічні методики, які використовують психологи (гештальт-терапія, нлп, тощо), мають філософське коріння і, практично реалізують те, про що людство каже з моменту виникнення цивілізації. І це не дивно – адже ситуація людини перед обличчям буття існує з моменту виникнення людства. Насправді немає ніякої суперечності між психологічним та філософським опануванням світу. Адже, і психологія, і філософія є вимірами одного єдиного знання про людину, яке людство напрацьовує з моменту власного виникнення. А також – немає ніякої суперечності між теорією та практикою, ця «суперечність» є надуманою, яка існує скоріше в голові окремого дослідника, ніж насправді. 2023-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2470 Название: Взаємозв’язок техніки, технонауки, технології та економіки в контексті західного гуманітарного дискурсу Авторы: Чурсінова, Оксана; Чурсінов, Олексій Краткий осмотр (реферат): Метою статті є виділення в теоріях постіндустріального суспільства положень західних мислителів (Д.Белла, Е.Тоффлера, Ж.Бодрійяра) стосовно взаємозв’язку техніко-технологічних та економічних факторів розвитку світу. Методологічні засади дослідження: структурний аналіз, принципи історизму, еволюціонізму та герменевтики. Аналізуються методологічні підходи, що використовуються в дослідженнях представників західної гуманітарної думки, які дали їм можливість визначати провідні тенденції світового історичного процесу з позицій системно-структурного аналізу. Наукова новизна. Осмислення положень праць видатних західних мислителів стосовно взаємозв’язку економічного і техніко-технологічного факторів розвитку суспільства, екстраполяція провідних тенденцій світу в цих ділянках дозволили визначити становище українського суспільства як перехідне від індустріального та постіндустріального суспільства. Висновки. Розгляд концепцій західних соціологів, філософів та економістів створює можливості виявляти недоліки традиційного економічного мислення, коли йдеться про розвиток науки і технології (технонауки), особливості переходу від індустріального до постіндустріального суспільства (Д.Белл), або від другої до третьої хвилі цивілізації (Е.Тоффлер). Зазначається, що американські мислителі надавали пріоритету знанням, технології (технонауці) в економічному житті суспільства, вважали, що в постіндустріальному суспільстві економіка не визначає прогресу суспільства, а слідує за технологією. Показано, що більшість економістів схильні мислити еволюційно, не адекватно головним тенденціям сучасності, натомість наука і техніка спричиняють революційні зміни суспільства. Окреслюються катастрофічні наслідки технологічного й економічного розвитку суспільства, перетворення економіки на трансекономіку. Доводиться, що продукт сучасного виробництва створюється сьогодні не з метою отримати споживчу вартість чи мати тривкий продукт, а задля його руйнування, смерті. Система виробництва постіндустріального суспільства істотно живе ціною знищення продукту (Ж.Бодрійяр). Входження України в європейський простір, прилучення до загального цивілізаційного прогресу має супроводжуватися поступовим озброєнням економіки засобами технонауки, технологічними досягненнями постіндустріального суспільства. При цьому варто уникати найбільш небезпечних недоліків технологізації та інформатизації економічної сфери нашого суспільства. 2023-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2469 Название: Особливості профілювання філософії в процесі викладання її для нефілософських спеціальностей Авторы: Фуркало, Володимир; Фуркало, Вікторія Краткий осмотр (реферат): У статті проаналізовано особливості профілювання філософії в процесі викладання її для нефілософських спеціальностей. Метою статті є аналіз особливостей профілювання філософії в процесі викладання її для нефілософських спеціальностей. Методологія. На основі аналізу науково-педагогічних джерел, визначено, що «профілювання» розглядається як збір та аналіз інформації у процесі викладання філософії, як навчальної дисципліни, що включає в себе, з однієї сторони, видову профілізацію відповідного вищого освітнього закладу, його конкретного інституту чи факультету, пов'язану з застосуванням навчального матеріалу конкретної наукової дисципліни, з іншої – галузеву профілізацію, яка передбачає застосування матеріалу навчальної дисципліни відповідної галузі, в якій будуть реалізовувати свою діяльність майбутні фахівці. Наукова новизна. З’ясовано, що саме філософія сприяє формуванню всебічно розвинутої особистості. Тісний зв’язок із профілем вищого освітнього закладу в процесі викладання філософії дає змогу активізувати вивчення курсу майбутніми фахівцями. Демонструючи зв’язок викладання курсу філософії з профілем вищого освітнього закладу, науково-педагогічний працівник активізує мотиваційну сферу суб’єктів навчання та додає усвідомленість в його процес навчання. Визначено, що змістовне наповнення дисципліни філософії не залежить від профілю вищого освітнього закладу, але його вра-хування здійснює вплив на навчальну діяльність, через постійний пошук, відповідно до спеціалізації відповідних методів, способів надання філософського матеріалу, де важливу роль відводиться викладачу філософії, який має зацікавити кожного студента у вивченні даного курсу. Висновки. Вважаємо, що необхідно додати у зміст навчальної дисципліни інформацію з профілюючих наук, з метою продемонструвати, як закони діалектики чи певні філософські категорії та поняття працюють в цих науках і допомагають їм в наукових дослідженнях. Основна ідея полягає в тому, щоб викладач володів такими знаннями, уміннями та навиками з метою показати взаємозв’язок філософської проблематики із професійною спрямованістю. 2023-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2468 Название: Вразливість як особливість людської природи за умов антропологічних викликів новітніх технологій Авторы: Ткаченко, Олександр Краткий осмотр (реферат): Метоюстатті єфілософський аналіз вразливості як невід’ємної ознаки людської онтології за умов антропологічних викликів новітніх технологій. Методологічною основою дослідження стала теорія суб’єктивності та проблематика феноменології тілесності як фундаментальних складових людини. Метод діалектико-категоріального аналізу дозволив звести вразливість до «поняття» як єдності всезагального, особливого та одиничного. Також ми спирались на пізнавальний потенціал сучасної біоетики, що поєднує різні філософсько-теоретичні підходи в розумінні живого і людськості як такої. Наукова новизна. Експоненціальний розвиток інформаційних технологій і цифровізації спричинив за собою нові форми вразливості людини.Межі між людиною і машиною стають прозорими, оскільки нелюдське стає суттєвою частиною (пост)людського почуття ідентичності.Проблема вразливості актуалізує значимість живого в сучасному технократичному просторі. Вразливість не потрібно вважати негативною ознакою. Бути людиною – значить бути вразливою. Вразливість як конститутивна реальність людини, як універсальний стан людства нерозривно пов’язана з відповідальністю та обов’язком як нормою моральної дії. Вразливість як етичний принцип встановлює логіку етичної раціональності, яка повинна бути присутня при розробці та впровадженні нових технологій. Висновки. Пом’якшення вразливості полягає не в подоланні людського або критичного ставлення до науково-технічного поступу, а в поглибленні та збереженні людського. Філософія й релігія, на наш погляд, відіграють важливу роль в запобіганні руйнівних для людини наслідків зустрічі з новими технологіями. Необхідно розвивати в дітях, молоді здатність до критичного мислення, міру їх внутрішньої свободи та відповідальність. 2023-01-01T00:00:00Z