http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5848 2026-04-23T23:49:23Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5954 Название: Еколінгвістичні особливості англомовного молодіжного дискурсу Авторы: Шпак, Олена Краткий осмотр (реферат): У статті йдеться про еколінгвістичні особливості способів і засобів встановлення, підтримання та розмикання комунікативного контакту в англомовному молодіжному середовищі. Молодіжний дискурс належить до особистісно-орієнтованого типу дискурсу, але має як спільні з побутовим, так і специфічні риси. За допомогою функціонально-комунікативного методу досліджено фатичність та інформативність на фазах встановлення, підтримання та розмикання контакту в комунікації молоді. Розглянуто унісонність та дисонансність функцій висловлень у молодіжному дискурсі. Вивчено ключові ознаки англомовного молодіжного дискурсу, якому властиві комунікативна активність, домінування емоційності, використання великої кількості вигуків, уживання сленгу, жаргонізмів, неологізмів, жартів тощо. Проаналізовано невербальні та паравербальні засоби комунікації, завданням яких є регуляція комунікативного процесу, посилення експресивності вербального складника, висловлення почуттів та особистісне самовираження молоді, створення особливої атмо­ сфери молодіжного спілкування. З’ясовано, що екологічні просодичні, проксемічні, кінесичні компоненти комунікації набувають певної значущості, підкреслюючи екологічність у спілкуванні молоді, сприяючи зміцненню міжособистісних контактів та створенню теплих взаємин між молодими людьми. Виявлено принципи екологічності спілкування англомовної молоді, серед яких: звертання на особливе ім’я або прізвисько, уживання питальних речень у функції запиту особистісної інформації, окличних речень у функції подяки, вибачення, компліменту, схвалення, емоційно-забарвлених речень, small talks, сленгу, жартів тощо. Доведено, що унісонний комунікативний контакт як гармонійне й тактовне спілкування мовців заради безконфліктної та узгодженої взаємодії маніфестує екологічність комунікативних контактів англомовних молодих людей. Молодіжний дискурс демонструє особливі еколінгвостилістичні риси, відображаючи в мовленнєвій і немовленнєвій поведінці специфічні для молоді цінності та уподобання, відмінну від інших мовців картину світу тощо. 2024-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5953 Название: Проблема відтворення словенською мовою диграфів -ль, -ньв українських онімах Авторы: Хороз, Наталія Краткий осмотр (реферат): Протягом тривалого часу українські пропріативи переносили в інші мови через мову-посередника, тобто російську. Те саме явище спостережене й у словенській мові. Зміни у відтворенні онімного простору окреслилися лише після початку російсько-української війни, а особливо після 24 лютого 2022 року, коли Україна стала провідною темою словенських масмедіа. Практично кожну новину з України супроводжувано великою кількістю власних назв. Отже, виникла потреба, а відтак і проблема їх передачі. Серед словенських мовознавців немає одностайної думки стосовно цього питання, бракує ґрунтовних напрацювань у цій царині, а це додатково ускладнює передачу українського ономастикону словенською мовою. Тож не дивно, що фіксуємо його практично хаотичне відтворення в словенських публіцистичних джерелах. Розвідка присвячена докладному вивченню та систематизації особливостей відтворення в словенських ЗМІ диграфів -ль, -нь, наявних в українських онімах. Для цього використані описовий, зіставний методи та метод аналізу. Аналіз допоміг виявити такі явища: а) наявність дублетних форм у більшості українських топонімів та антропонімів (60 %); б) усі астіоніми з основою на -поль / -піль мають подвійне написання; в) подекуди одне інформаційне джерело пропонує два варіанти того самого пропріатива або пропріативів того ж орфографічного типу, що свідчить про відсутність бодай умовних правил передачі українських пропріативів у межах одного інформаційного мовника. Уважаємо, що правила правопису українських власних назв словенською мовою потребують ретельного перегляду, чіткого внормування принципів написання українських назв, які б сприяли уніфікації їх передачі. Водночас слід зважати на те, аби напрацьовані рішення не призвели до суттєвої деформації українського екзоніма, що унеможливило б чи ускладнило його впізнаваність. 2024-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5952 Название: Шрифтова варіація як засіб відтворення емотивності у художньому дискурсі Авторы: Хома, Володимир Краткий осмотр (реферат): У цій розвідці проаналізовано використання засобів шрифтової варіації з метою відображення емоційного стану, ставлення й поведінки персонажів, які у рамах художнього дискурсу отримують втілення у категорії емотивності. Мета дослідження полягає у розгляді феномену емотивності та розкритті потенціалу засобів шрифтової варіації, використовуваних для експлікації цього феномену в англомовних науково-фантастичних творах. У рамках дослідження потверджено, що категорія емотивності відтворює комунікативну діяльність персонажів на всіх мовних рівнях (фонетичному, морфологічному, лексичному і синтаксичному). З’ясовано необхідність широкого використання чітко розробленого асортименту художніх засобів на кожному з рівнів. Підтверджено застосування низки фонетико-графічних засобів, які допомагають авторам підсилити емоційність висловленого задля якнайповнішого втілення їхніх задумів й увиразнення емоційно-оцінної семантики маркерами найнижчого рівня мови – фонетичного. Як свідчить аналіз англомовного науково-фантастичного дискурсу, до продуктивних знарядь експлікації категорії емотивності на фонетичному рівні відносимо засоби шрифтової варіації, зокрема різноманітні видозміни розміру, насиченості шрифту, підкреслення, зміну графічних символів тощо. Найпоширенішим серед них є курсив, сфера застосування якого охоплює, до прикладу, відображення власних назв чи запозичень з інших мов, репродукцію емотивного навантаження за допомогою окремих слів, словосполучень і речень, відтворення спектру думок, ремінісценцій або внутрішніх страждань персонажів. Разом з тим доволі частим явищем в англомовному науково-фантастичному дискурсі є використання видозміненого кегля шрифту, яким автори послуговуються здебільшого для передачі емоційного навантаження конкретних заголовків, ключових речень чи цитат. 2024-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5951 Название: Роль практичної стилістики у вихованні чуття мовної культури Авторы: Холявко, Ірина Краткий осмотр (реферат): У статті описано специфіку сучасної стилістики як мовознавчої галузі, що потребує виходу за рамки мовознавства, адже деякі стилістичні явища неможливо пояснити без використання поняттєвого апарату риторики, культури мовлення, девіатології, психології тощо. Актуальність публікації вмотивована потребою акцентувати увагу на ролі практичної стилістики у формуванні необхідних для сучасної людини мовленнєвих умінь і навичок. Мета публікації – визначити роль практичної стилістики у формуванні стилістичної культури мовлення як частини загальної культури особистості, що передбачає активне володіння мовою з дотриманням культуромовних норм, уміння добирати й поєднувати мовні засоби, адекватні ситуації спілкування, демонструвати комунікативні якості мовлення, оптимальні для конкретної ситуації спілкування, зрештою, розвиток соціально активної особистості, що впевнено почувається в сучасному світі. Наголошено, що практична стилістика тісно пов’язана з культурою мовлення. Зазначено, що володіння стилістичною культурою мовлення забезпечує його нормативність, здатність вільно висловлювати свої думки та почуття в усній та письмовій формах з дотриманням етичних та етикетних норм спілкування. Доведено, що в опануванні стилістичної культури мовлення важливу роль відіграє практична стилістика, адже саме ця галузь лінгвостилістики орієнтована на формування стилістичних навичок і вмінь, необхідних кожному мовцеві для підвищення рівня стилістико-мовленнєвої культури. З’ясовано специфіку стильових і стилістичних норм порівняно з іншими мовними нормами; представлено типологію стилістичних помилок. Автор доходить висновку, що практичне значення стилістики полягає в піднесенні культури мовлення суспільства, розвитку мовного чуття, естетичного смаку мовців, подоланні мовної одноманітності, розширенні арсеналу засобів вираження думки, запобіганні ненормативності мовлення. 2024-01-01T00:00:00Z