http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5532 2026-04-24T01:28:22Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/6146 Название: Функціювання вторинних вигуків в аспекті категорії оцінки Авторы: Яковлева, Тетяна Краткий осмотр (реферат): У статті схарактеризовано особливості вживання вторинних вигуків як дискурсивних слів у фокусі аксіологічної прагмалінгвістики, що й становить мету цієї розвідки. Актуалізовано терміни «вигук», «інтерʼєктивація», «тональність мовлення», «емоційний», «оцінний», визначено роль вторинних вигуків у реалізації оцінної функції. Основними методами дослідження є метод вибірки, використаний для відбирання фактичного матеріалу; компонентного аналізу – для моделювання смислового навантаження досліджуваних лексем; аксіологічний – для актуалізації й вияву оцінного компонента в контекстах; аналізу й синтезу – для системного опису й репрезентації типів досліджуваних одиниць. Для підтвердження теоретичних положень наукової розвідки проаналізовано приклади з творів української художньої літератури к. XVIII – поч. XXI століть. У процесі дослідження використано тлумачення значень вторинних вигуків із словника міжчастиномовних омонімів сучасної української мови (Глібчук & Добосевич, 2016) для опису особливостей їх уживання в аспекті лінгвоаксіології. Наукова новизна роботи полягає в спробі опису специфіки використання вторинних вигуків для вираження аксіологічних смислів у сучасній українській мові. Запропоновано класифікацію досліджуваних одиниць з огляду на участь у моделюванні позитивно- чи негативнооцінної тональності мовлення. Доведено, що окремі з них відзначаються поліфункційністю, тобто здатністю реперезентувати полярні оцінні відтінки значень, та вживанням в іронічному переосмисленні, що спричиняє зміну аксіологічного характеру висловлення на протилежний. Проаналізований матеріал свідчить про необхідність вдосконалення сучасних словників української мови щодо кваліфікації вторинних вигуків як «емоційних», так і «оцінних / емоційно-оцінних», розширення їх тлумачень щодо здатності вигуків бути поліфункційними чи змінювати оцінне значення в іронічно маркованому контексті. Це забезпечить більш детальний комплексний опис цих елементів, що допоможе сучасним мовцям простежити їхні стереотипні функції для вдосконалення власної мовотворчості. 2023-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/6145 Название: Самобутність мовної системи крізь призму універсального дидактичного матеріалу. Рецензія на навчальний посібник О. Микитюк «Культура мовлення: особливості, завдання, цікавинки» Авторы: Харчук, Лілія 2023-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/6144 Название: Прізвищева мікросистема «Зима» в українській мові Авторы: Прадід, Юрій Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено особливості творення прізвищ, похідних від апелятива зима, їх регіональна поширеність в Україні. Зроблено огляд наукових праць вітчизняних мовознавців про теоретичні та прикладні аспекти вивчення українських прізвищ. Зазначено, що такі прізвища не були предметом описання в українській лінгвістичній науці. Джерелом фактичного матеріалу послугували матеріали інтернет-сайту «Рідні», на якому зафіксовано 876 тис. прізвищ мешканців України, з яких лише 71 прізвище належить до прізвищевої мікросистеми «Зима». Мета пропонованої статті – дослідити особливості творення прізвищ, похідних від апелятива зима, їх регіональну поширеність в Україні. Досягнення цієї мети передбачає розв’язання таких завдань: 1) узагальнити доробок українських мовознавців із проблем вивчення прізвищ мешканців України; 2) виокремити мікросистему прізвищ, похідних від апелятива зима; 3) описати особливості їх творення; 4) охарактеризувати поширеність таких прізвищ в регіонах України. Об’єктом дослідження є прізвища прізвищевої мікросистеми «Зима», предметом – їх словотвірні особливості та регіональна поширеність в Україні. Як основний у статті використано описовий метод і його основні прийоми: інвентаризація та систематизація мовного матеріалу в синхронії. Теоретико-методологічним підґрунтям розвідки послугували праці українських мовознавців, у яких досліджені прізвища мешканців України. Проведений аналіз свідчить, що найпоширенішим прізвищем прізвищевої мікросистеми «Зима» є прізвище Зима (2 508 носіїв), а найбільше похідних прізвищ утворено від апелятива зима (18 прізвищ). Найпоширенішими способами творення прізвищ цих мікросистем є суфіксальний (40 прізвищ) і флексійний (19 прізвищ). У кінці статті зазначено, що й надалі потребують вивчення проблеми походження, особливостей творення й поширення на теренах України прізвищ, похідних від інших назв, рідкісних і зросійщених прізвищ та деякі інші аспекти. 2023-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/6143 Название: Фітоніми в дитячій казці Моріса Дрююна «Tistou les pouces verts» Авторы: Павлюк, Олена Краткий осмотр (реферат): Рослинний світ – частина живої природи, що суттєво впливає на життя людей. Флористична лексика становить значний шар лексико-семантичної системи французької мови. Це своєрідна група словникового складу мови, що впродовж останніх років викликає чималу зацікавленість лінгвістів. Разом з тим в останні десятиліття зростає інтерес дослідників до художнього тексту як до складної багаторівневої системи. Літературна казка для дітей «Tistou les pouces verts» Моріса Дрюона відзначається особливою насиченістю фітонімами, які є вагомими компонентами як образних, так і загалом номінативних (предметно-поняттєвих) одиниць художнього тексту. Мета роботи полягає в описі рослинного лексикону й дослідженні особливостей вживання фітонімів у творі М. Дрюона «Tistou les pouces verts». Об’єктом дослідження є фітонімна лексика твору М. Дрюона «Tistou les pouces verts». Предмет дослідження – особливості вживання лексичних одиниць на позначення елементів рослинного світу в згаданому художньому тексті, їх класифікація. Головний персонаж казки для дітей «Tistou les pouces verts» сприймає рослинний світ, що його оточує, з захопленням. Крім декоративності, він вбачає в квітах певну користь і, відкривши свій дар, використовує їх у боротьбі проти різних видів зла. Автор ужив понад 90 фітонімів, що показує юному читачеві, як тісно пов’язане людське життя з рослинним світом, як ті чи ті рослини можуть змінити на краще життя людей. Крім виконання власне номінативної функції, найменування рослин експресивізують текст, допомагають авторові окреслити ступінь лиха й нерідко передають логіку прийняття рішення головним персонажем щодо вибору рослини. Проаналізуваши найменування рослин і контексти їхнього вживання в тексті казки, можна зробити висновок, що мотивами, які визначають склад рослинного лексикону казки для дітей є переважно поширеність рослин у флорі Франції й доцільність їхнього використання для покращення життя людей, виправлення життєвих негараздів, для боротьби зі всіляким злом. Слід зазначити, що лише одна рослина, пирій (le chiendent), у тексті казки дорівняна до лиха. 2023-01-01T00:00:00Z