http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5529 2026-04-23T23:49:41Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7995 Название: Semantic and pragmatic relations between compound terms-noun in electrical engineering Авторы: Karachun, Yuliia; Borkovska, Inna Краткий осмотр (реферат): Сьогодні, в епоху технологічного буму та стрімкого розвитку надсучасних технологічних винаходів, лексичний рівень науково-технічної літератури, зокрема з електричної інженерії, активно поповнюється новими одиницями. Це в основному терміни, вживані на позначення предметів, приладів та пристроїв, назв частин цих предметів та пристроїв, процесів, явищ, одиниць вимірювання, назв професій тощо в аналізованій галузі. Обов’язковим компонентом лексичного складу текстів з електричної інженерії є складні термінологічні одиниці, зокрема іменникового типу, які аналізуватимемо в представленій праці з погляду семантики й прагматики та в контексті їхньої пов’язаності чи чіткого розмежування. Її метою було з’ясувати, що є первинним в процесі творення нового складного терміна-іменника: семантика чи прагматика і як вони взаємодіють у структурі лексичного значення термінологічної одиниці. Аналіз теоретичного матеріалу впевнив нас у думці, що всіх учених стосовно погляду на цю проблему можна об’єднати в три групи. Представники першої з них уважають, що семантика є основною, панівною, а прагматика – всього лише її продовженням під назвою постсемантика. Натомість представники другої заперечують наявність будь-якого зв’язку між цими поняттями, обґрунтовують їхню незалежність одне від одного. Третя ж група науковців наполягає на повній взаємозалежності семантики та прагматики. Опираючись на проведений аналіз вилучених з англомовних науково-технічних текстів із електричної інженерії термінологічних одиниць іменникового типу, насамперед їхньої семантики й прагматики, дотримуємося в своєму дослідженні поглядів останньої групи науковців, є її прихильниками й уважаємо семантику та прагматику термінів єдиним, неподільним монолітом. Це можна пояснити тим, що розуміння будь-якої лексичної одиниці, зокрема складного терміна-іменника, відбувається завдяки одночасного сприймання, аналізування та розуміння реалії, тобто за рахунок одночасному використанню реципієнтом як семантичного, так і прагматичного знань. 2022-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7994 Название: Переклад власних назв у сучасному фентезі (на матеріалі роману Ренсома Ріггза "Пташині збори") Авторы: Чернова, Юлія Краткий осмотр (реферат): Стаття розглядає особливості перекладу власних назв (онімів) у сучасному творі жанру фентезі на матеріалі роману Ренсома Ріггза «Пташині збори». Фентезі вважають окремим жанром літератури, який відрізняється від наукової фантастики унікальним поєднанням рис казки, міфу та фантастики. У творах, що належать до цього жанру, не прослідковуємо стрибка наукових досягнень (як у науковій фантастиці), особливе місце тут відведено надприродним елементам, які діють радше в минулому, аніж у майбутньому. Важливу роль у світобудові творів жанру фентезі відіграють власні назви. В. С. Виноградов так визначає їх: це слова, які позначають унікальний дійсний або вигаданий об’єкт, особу чи місце. Невід’ємною елементом зображення вигаданих фентезійних просторів є саме оніми. В аналізованому романі ономастична система виконує функцію естетично-образотворчого засобу, а кожен її елемент не тільки спрямований на позначення унікальних явищ, які повністю вигадані автором, а й доповнює фантастичну картину магічного світу. У сучасному мовознавстві по-різному класифікують оніми. Перекладознавці виділяють такі види власних назв, як антропоніми, зооніми, фітоніми, топоніми тощо. Найрегулярнішими способами їх передачі мовою-реципієнтом є транскрипція, транслітерація, калькування та транспозиція. У ході аналізу онімів, виявлених у перекладі твору Ренсома Ріггза «Пташині збори», ми встановили, що його авторка найчастіше використовувала щодо власних назв прийоми калькування та транскрипції. Перший виявився домінантним під час передачі топонімів, ергонімів, зоонімів, хрононімів та хрематономів. Другий – насамперед під час перекладу антропонімів. Як бачимо, ономастичний простір відіграє значну роль у світобудові та експресивній картині літератури жанру фентезі. Аналіз перекладу власних назв із сучасного фентезі-роману «Пташині збори», здійснений Вірою Кучменко, дає підстави до висновку, що рівень адекватності передачі онімів українською мовою є високопрофесійним та може слугувати зразком для перекладачів-початківців. 2022-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7993 Название: Перцептивно-образний шар концепту незалежність в американському дискурсі Авторы: Степанов, Віталій; Ласюченко, Віталій Краткий осмотр (реферат): У поточній дослідницькій статті автори розкривають поетапний механізм визначення метафор як репрезентантів перцептивно-образного елемента концепту НЕЗАЛЕЖНІСТЬ в сучасній американській свідомості. Розвідка виконана в контексті шарової моделі концепту українського вченого А.М. Приходька на дискурсивному матеріалі (мовне середовище свідомої об’єктивації концепту), скомпонованого в мінімодель – корпусну вибірку ілюстративних контекстів. Ресурсною базою для укладання вибірки послугував Corpus of Contemporary American English (COCA) як найбільш авторитетний і регулярно оновлюваний банк оцифрованих американських текстів. У ньому згенеровано конкорданс за запитом «independence», з якого випадково вилучені 150 контекстів актуалізації концепту НЕЗАЛЕЖНІСТЬ в сучасному американському соціумі. Обрані для студії ресурси автори опрацювали за методикою визначення концептуальних метафор Дж. Лакоффа і М. Джонсона в єдності з параметрами порядку метафоризації Н. В. Таценко – спаціальність, дименсіальність, дискретність, посесивність, артефактність, перцептивність, персоніфікація тощо. У результаті аналізу вибірки встановлено 24 метафори як актуалізатори перцептивно-образного шару концепту НЕЗАЛЕЖНІСТЬ в американському дискурсі: НЕЗАЛЕЖНІСТЬ є МІСЦЕ; ДВЕРНИЙ ЗАМОК; ФІЗИЧНЕ ТІЛО; ВОГОНЬ; ЗАВДАННЯ; МЕТА / ПРОДУКТ; РЕЗУЛЬТАТ; НОВОСТВОРЕНИЙ ОБ’ЄКТ; ДАТА; ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СУБ’ЄКТ / ОБ’ЄКТ; СТАН СУБ’ЄКТА / ГАЛУЗІ; ВЛАСНІСТЬ; ВАРІАТИВНИЙ ОБ’ЄКТ; КОМПЛЕКСНИЙ ОБ’ЄКТ; РЕСУРС / ІНСТРУМЕНТ; МЕХАНІЗМ / МАШИНА; ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ; ЛЮДИНА; ОБ’ЄКТ СПРИЙНЯТТЯ, ВІДЧУТТЯ / УЯВЛЕННЯ, АНАЛІЗУ, ПОШАНУВАННЯ або ЗНЕВАГИ; МИСЛЕННЄВИЙ ВИСНОВОК. Перспектива майбутніх досліджень авторів – уточнення результатів студії на ширших дискурсивних вибірках з корпусу COCA, вивчення поняттєвого і валоративного компонентів НЕЗАЛЕЖНОСТІ в американському дискурсі для репродукції цілісної онтології концепту. Можливі шарові реконструкції НЕЗАЛЕЖНОСТІ в українському дискурсі для порівняння світоглядних позицій населення США та України. Крім того, вважаємо актуальним дослідити онтологію концепту в одному з інших форматів (польовому або модусному) з залученням релевантних методик. 2022-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7992 Название: Типологія українських прізвищ та імен (на матеріалі прізвищ моїх однокурсників по педучилищу) Авторы: Прадід, Юрій Краткий осмотр (реферат): Стаття присвячена вивченню мікросистеми прізвищ та імен моїх однокурсників по Самбірському педагогічному училищу (нині коледжу), що на Львівщині, випускників 1975 р. У статті проаналізовано доробок українських мовознавців у галузі вивчення теоретичних і практичних проблем прізвищ та імен (праці В. О. Горпинича, Л. Т. Масенко, А. М. Поповського, Ю. К. Редька, М. Л. Худаша та ін.), їх лексикографічного опрацювання (праці В. О. Горпинича, А. М. Зосимова, Ю. М. Новикової, Ю. К. Редька, Л. Г. Скрипник і Н. П. Дзятківської та ін.). Зазначено, що потреба в комплексному дослідженні прізвищ та імен окремих соціальних груп становить інтерес для дослідників історичної та зіставної ономастики. Встановлено, що майже половина прізвищ моїх однокурсників утворена від власних імен та їхніх діалектних форм: Калина – Калинич, Петро – Петришин, Степан – Степанюк, Юрко (варіант імені Юрій) – Юркевич, Юсип (варіант імені Йосип) – Юсипович, інші – від назв флори і фауни: слива – Сливар, явір – Яворська, лев – Левицька; родинних зв’яків: піп – Попович (син попа), дід – Прадід і т. д. Доведено, що більшість прізвищ моїх однокурсників утворено суфіксальним способом за допомогою словотворчих суфіксів: -ович: Войт-а – Войт-ович, піп – П(і/о)п-ович, Юсип – Юсип-ович; -чак: сиплив-ий – Сиплив-чак, копит-о – Копит-чак; -анськ-: висок-ий – Височ- анськ-а, ольх-а – Оль(х/ш)-анськ-а; -к-: гнида – Гнид-к-а, Комарник-и – Комарни(к/ць)-к-а та ін. Чотири прізвища утворено безафіксним: Варега, Денека, Качмар, Кикош, одне – префік- сальним способом: дід – Пра-дід. Серед моїх однокурсників по Самбірському педагогічному училищу, випускників 1975 р., поширено 17 імен, 3 – чоловічих (Михайло – 2, Василь та Юрій – по одному) й 14 – жіночих (Галина – 5, Марія – 4, Ярослава – 3, Ганна, Любов і Катерина – по 2, Ольга, Надія, Наталія, Ірина, Євгенія, Стефанія, Любомира та Люся – по одному). Зазначено, що потребують комплексного вивчення прізвища та імена таких соціальних груп з інших регіонів України, зокрема в порівняльному аспекті. 2022-01-01T00:00:00Z