http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5248 2026-04-23T23:49:16Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5852 Название: Деконструкція ідеологічної дихотомії в дискурсі редакційної статті (на матеріалі The Washington Post) Авторы: Тхоровська, Світлана Краткий осмотр (реферат): Статтю присвячено вияву ідеологічних настанов у текстах редакційних статей через деконструкцію дискурсу шляхом методу дискурс-аналізу. Через аналіз тематичної та архітектонічної структур дискурсу у зв’язці з контекстуальною інформацією – соціальною ситуацією та репрезентацією знань – та розгляд конкретних мовленнєвих засобів виявлено імпліцитні ідеологічні переконання, форми маніфестації яких у дискурсі зазвичай завуальовано. Розглянуто природу ідеології, яка має соціальний та когнітивний виміри й є варіантом моделі світу для певної суспільної групи, визначаючи світогляд її учасників. Ідеологічні настанови покладено в основу дихотомії «ми» – «вони», прояв якої простежуємо на макрорівні дискурсу: у тематичній структурі тексту, через розподіл інформації в межах компонентів інваріантної моделі редакційної статті, в актуалізації ідеологеми та на мікрорівні дискурсу – через декодування локальної семантики тексту, значень слів та речень. Модель редакційної статті зумовлює структурування інформації у межах тексту, забезпечуючи каркас для вербалізації повідомлення шляхом використання засобів мовлення, які експліцитно або імпліцитно розкривають позицію адресанта. Оцінність як одну з ключових категорій ідеологічного дискурсу маніфестують уже заголовок та короткий виклад, які закладають кут інтерпретації події. Особливу роль у реалізації дихотомії відіграє принцип структурування релевантності, який сприяє розгортанню ідеологеми ворога. Простежено, як ідеологічна дихотомія «ми» – «вони», що є одною з визначальних когнітивних категорій, яка скеровує принципи мислення та сприйняття дійсності, актуалізується у дискурсі, відображаючи прагматичну інтенцію адресанта – передати ставлення до події, явища чи особи та переконати адресата у правильності саме такого погляду через вербалізацію інформації в певний спосіб та скеровування інтерпретації у відповідному руслі. 2021-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5851 Название: Емотивна лексика німецьких народних казок у російськомовному перекладі Авторы: Романова, Наталя Краткий осмотр (реферат): У статті йдеться про особливості відтворення емотивної лексики німецькомовних народних казок російською мовою. Емотивна лексика – носій емоцій людини/тварини – дає змогу долучитися до фонових знань етносу про феномен, окреслити специфіку емоційної сфери, встановити типові ознаки емоцій, реконструювати ставлення людини/тварини до навколишнього світу, індивідуалізувати казкових персонажів. Основні функції емотивної лексики спрямовані на номінацію, вираження й опис емоцій. Установлено, що емоції в оригіналі пов’язані з кількома різновидами переживань, зокрема негативними (сум, печаль, кривда, обурення, сором, нетерпіння, презирство, гнів, лють, злість, ненависть, невдоволення, самотність, помста, тривога, боязнь, страх, жах, заздрість, біль), позитивними (подив, лагідність, інтерес, згода, терпіння, вдячність, хоробрість, задоволення, радість, щастя, гордість, любов, симпатія), нейтральними (спокій), невизначеними (не страх, не сум, не радість, не щастя, не спокій). Той чи той різновид переживань указує на відповідне ставлення етносу до предметів і явищ дійсності. Домінування негативних переживань свідчить про негативне ставлення німців до навколишнього світу, оскільки він не відповідає їхнім потребам і запитам. Показано, що в перекладі емоції об’єктивовані на рівні слова, словосполучення, речення із залученням словникових, контекстових і текстових значень та врахуванням національно-культурної традиції. Орієнтуючись на ментальність цільової аудиторії та дотримуючись норм мови перекладу, перекладач реалізує більшою мірою стратегію одомашнення, що передбачає три основні тактики: змістове, стилістичне та формальне адаптування. Змістове адаптування включає у себе заміну, вилучення, додавання, смисловий розвиток, стилістично апелює до антонімічного перекладу, стилістичної спеціалізації, нейтралізації або компенсації, згортання й розгортання емотивної лексики, формальне вті- лене через уживання структурно-функціональних елементів російської мови, які не мають аналогів у німецькій мові. Виокремлено й нейтральну перекладацьку стратегію, яка збігається з калькуванням. 2021-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5850 Название: Проблема інтеграції емігрантів у репортажах Еви Вінницької "Angole" Авторы: Пуздрак, Лідія Краткий осмотр (реферат): У статті крізь призму літературознавства проаналізовано репортажі Еви Вінницької «Angole», опубліковані 2014 р. Основну увагу приділено проблемі інтеграції польських емігрантів у Великій Британії. Також у статті частково заторкнуто проблему пошуку емігрантської ідентичності, з якою змушене зіткнутися покоління емігрантів, котре виїхало з Польщі після вступу держави до Європейського Союзу. Авторка у репортажах робить спробу представити емігранта як чужого, нетутешнього, який прагне увірватися у незнайомий, чужий йому світ. У статті видається доцільним проаналізувати проблеми, з якими стикається емігрант, задля швидкої адаптації та інтеграції в країні поселення. У дослідженні розглянуто теоретичні аспекти поняття «інтеграція», тематичні межі міграційної літератури, на основі літературознавчого аналізу описано процеси інтеграції молодих польських емігрантів у Великобританії, що, безумовно, впливає на формування почуття національної ідентичності. На основі інтерв’ю Ева Вінницька описує різні історії польських емігрантів, які проживають у Великобританії. Після виїзду за кордон усі герої змушені змінювати свою професію, спосіб мислення, спосіб життя, стиль поведінки, а отже, трансформувати власну ідентичність. Оповідачі в аналізованих репортажах – пригноблені емігранти, котрі за основну ціль життя вибирають завоювання нової країни задля того, щоб стати «колонізатором» Західної Європи. Доведено також, що почуття ідентичності у емігрантів тісно пов’язане з процесами інтеграції та адаптації, котрі мають за підґрунтя щоденний вибір шляхів розпізнавання важливих для емігранта цінностей. Шукати, приховувати, трансформувати, пристосовуватися, тобто створювати концепцію нового життя – це складники побудови нової, іншої ідентичності емігранта. Нова соціальна роль (яка може бути вимушеною, необхідною чи добровільно здійсненою) поступово ведеемігранта до переорієнтації способу життя, до омріяного відчуття – бути своїм серед чужих. 2021-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5849 Название: Питання перекладу темпоральних стилізацій у сучасних творах Авторы: Пономарьова, Людмила; Лободюк, Інна Краткий осмотр (реферат): Лексика завжди відповідає часу створення і відрізняється у різний час і на різних територіях. Для територіальних різниць існують мови та діалекти. Їх переклад хоча і може викликати труднощі, однак підтриманий словниками, доробками вчених та практикою. Темпоральну лексику можна спостерегти в текстах двох різновидів: 1. тексти, написані у віддалені епохи 2. історичні або квазіісторчні сучасні стилізації, де автори навмисно стилізують мову опису в часовому аспекті. Актуальність роботи полягає в аналізі можливостей міжмовної передачі сучасних темпорально стилізованих текстів між близькоспорідненими мовами, враховуючи можливості неоднакового сприйняття в мові оригіналу і мові перекладу. Об’єктом дослідження є темпоральна лексика російської мови, використовувана у сучасних літературних творах, та її переклад українською мовою. Предметом дослідження є методи перекладу застарілих слів, за допомогою яких досягається ефект темпоральної стилізації. Проблема перекладу темпорального складника твору є однією з найменш досліджених як у теоретичному, так і в практичному відношенні. У теоретичному плані науковий інтерес представляє визначення складу і статусу лексичних шарів, джерел їх походження і закономірностей їх використання в різних сферах комунікації. Також слід указати на відсутність теоретично розроблених критеріїв виділення ознак темпоральної стилізації, дослідження механізму породження стратегії історичної стилізації мови, визначення функцій лексики високого стилістичного шару, джерел її формування і тенденцій розвитку. Дискусійні питання пов’язані з вибором та реалізацією стратегій адекватного перекладу та цілісністю семантичного-емоційного навантаження перекладених текстів. Отже, ступінь еквівалентності перекладу може бути достатньо об’єктивно визначено за допомогою зіставлення реакції реципієнтів на текст перекладу та оригіналу, і саме відповідність розуміння тексту реципієнтами буде критерієм оцінки результатів перекладацького процесу. 2021-01-01T00:00:00Z