http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5156 2026-03-30T17:01:44Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/623 Название: Сакральний лінгвопростір моно-ідеологічної поеми «Євангеліє від Єви» Миколая Шостака Авторы: Яцків, Роксолана Краткий осмотр (реферат): У статті розглянуто релігійну лексику збірки Миколая Шостака «Євангеліє від Єви». З’ясовано, що невід’ємними елементами змістової структури віршів Миколая Шостака є теоніми, антропоніми, ойконім, ороніми. Проаналізовано конотативне значення індивідуально-авторських онімівновотворів. Виокремлено лексико-семантичні групи лексики, які експлікують два поняттєві поля: «священна дія» та «священне місце». 2018-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/622 Название: Reprezentacja Drohobycza okresu miedzywojennego i pierwszych lat wojny w pamieci traumatycznej na podstawie opowiesci Henryka Grynberga «Drohobycz, Drohobycz» Авторы: Яворська, Оксана Краткий осмотр (реферат): У статті представлено аналіз репрезентації Дрогобича міжвоєнного періоду та перших років війни крізь призму травматичної пам’яті. Об’єктом дослідження вибрано роман-свідчення польського письменника єврейського походження Генриха Гринберга «Дрогобич, Дрогобич». Предметом аналізу статті стала травматична пам’ять про Дрогобич героя-оповідача свідчення Польдка Люстіґа, реальної людини, колишнього дрогобичанина, який пережив Голокост спочатку у своєму місті, а потім у різних таборах на території Польщі. На основі опрацьованих базових наукових досліджень про пам’ять, зокрема праць М. Хальбвакса, П. Нора та А. Розенбельда, здійснено проекцію поняття пам’ять на «літературу факту», зокрема на свідчення. Обґрунтовано причини звернення авторів до цього різновиду прози. З’ясовано, що твори цього жанру з’явилися в літературі ХХ ст. унаслідок пережитого травматичного досвіду, зокрема воєн та повоєнної окупації. Висвітлено механізми роботи травматичної пам’яті у тексті свідчення, яким найчастіше в літературі представлений період Голокосту. Такі тексти покликані не лише свідчити про біль минулого, але й мають терапевтичну функцію. Встановлено залежність індивідуальної пам’яті автора та колективної пам’яті народу від пережитого травматичного досвіду. Стверджено, що категорія травматичної пам’яті потребує подальшого дослідження. Зрозуміння механізмів і наслідків її роботи в індивідуальному, колективному, національному і міжнаціональному вимірі дозволить вийти на спільний діалог між конфліктуючими сторонами. 2018-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/621 Название: The levels of imagery in the poetic tex Авторы: Щепанська, Христина Краткий осмотр (реферат): Мета статті – охарактеризувати основні рівні образності у поетичному тексті, визначити їх співвідношення, форми та засоби репрезентації. У статті проаналізовано особливості репрезентації чотирьох основних рівнів образності у поетичному тексті. Визначено, що різнорівнева структура образу відображає процес його формування – від «міфу до логосу», де міф – це передзнання та первинні знання, описані у вигляді архетипів і чуттєвих образів, а логос – знання, описані у формі словесних образів. Охарактеризовано предметно-чуттєвий рівень образності, зокрема визначено, що він представлений архетипами, або першообразами, а також чуттєвими образами, які, на відміну від архетипів, що є колективним передзнанням, формуються у процесі пізнання як відображення у людській свідомості реальних предметів. Проаналізовано особливості представлення ментального та мовного рівнів образності. З’ясовано, що ментальний рівень передбачає формування концептуальної рамки образу – когнітивного першообразу, в основі якого внутрішня форма слова. Мовний рівень образності у поетичному тексті представлений поетичними метафорами, фразеологізмами та символами. Окреслено послідовність процесу формування словообразу на лінгвальному рівні. Охарактеризовано комунікативно-прагматичний рівень образності, де ключовим є поняття концептуально-семантичної сполучуваності словообразу. Визначено алгоритм опису механізму формування словесного образу на цьому рівні. Підсумовано, що у поетичному тексті в основному представлені чотири рівні образності: предметно-чуттєвий, якому відповідає передконцептуальна форма об’єктивації образу, ментальний (концептуальна форма); лінгвальний, що репрезентує вербально-поетичне конструювання образу (мовна форма); комунікативно-прагматичний, де об’єктом дослідження є системні зв’язки словесного образу з текстом (дискурсивна форма). Перспективу дослідження вбачаємо у детальному аналізі кожного рівня структурування образу на прикладі конкретних поетичних текстів. 2018-01-01T00:00:00Z http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/620 Название: «Синтез» як художньо-естетичний феномен культури ХХ – ХХІ століття Авторы: Чобанюк, Марія Миколаївна Краткий осмотр (реферат): В статті аналізується поняття «синтезу» як художньоестетичного феномену культури ХХ – ХХІ століття. Зазначено, що визначення синтезу як найважливішого джерела єдності й естетичного оновлення художнього твору, механізму розвитку художніх форм, – мета, що поєднує дисципліни гуманітаристики. Зусиллями вчених формується уявлення про універсальність синтетичного руху, його категорій становлення, зміни, тривалості, повторення його основних закономірностей у різних системах. Культурологи наголошують, що XXI століття має тенденцію до гуманітарного ренесансу, тобто органічного художнього синтезу. 2018-01-01T00:00:00Z