<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2073">
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2073</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1702" />
        <rdf:li rdf:resource="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1701" />
        <rdf:li rdf:resource="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1700" />
        <rdf:li rdf:resource="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1699" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-04-23T22:12:49Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1702">
    <title>"Unconventional Histories": the Polish Historiography in Search of New Social Perspectives</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1702</link>
    <description>Название: "Unconventional Histories": the Polish Historiography in Search of New Social Perspectives
Авторы: Yaremchuk, Vitalii
Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження – встановлення значення і місця в сучасній польській академічній&#xD;
рефлексії над проблемою ролі історичної науки в житті суспільства низки нових дослідницьких напрямів і пропозицій, у фокус уваги яких винесено соціальну значущість історичного знання.&#xD;
Методологія дослідження базується на застосуванні методів історіографічного аналізу та&#xD;
синтезу. Його наукова новизна полягає у тому, що вперше в історіографії розглянуто внесок&#xD;
найновіших напрямів польського професійного історієписання (так званих “неконвенційних&#xD;
історій”) у підвищення його соціальної ролі, вказано на конкретні шляхи, які запропоновано ними в&#xD;
аспекті надання історичному знанню практичного значення, обговорено ймовірні обмеження такого&#xD;
знання. Висновки. У сучасній польській історичній науці відзначається цілий спектр інноваційних&#xD;
підходів та напрямів, так чи інакше орієнтованих на ширше, ніж це було раніше, представлення&#xD;
історичних знань у суспільному просторі. Це “неконвенційні історії”, які існують в рамках “нової&#xD;
гуманітаристики”, “постгуманітаристики”, “публічної історії”. Кожній по-своєму вдається&#xD;
посилювати присутність історичних знань у суспільному просторі. Проте відкритим залишається&#xD;
питання, яке часто ставлять представники традиційної частини академічної спільноти істориків,&#xD;
у тому числі і в самій Польщі: про здатність такого типу “історій” триматися Істини про минуле.&#xD;
Як здається, прибічниками проаналізованих вище “неконвенційних історій” не надається настільки&#xD;
вагоме значення цій проблемі, як це визнано в академічній історіографії. Отже пізнавальна функція&#xD;
історичних знань (здобувати істинне знання про минуле), з якої суспільство може отримувати й&#xD;
суто практичні здобутки, ставиться під сумнів.</description>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1701">
    <title>Publication of documentary sources in Ukraine in the era of independence</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1701</link>
    <description>Название: Publication of documentary sources in Ukraine in the era of independence
Авторы: Sichkarenko, Halyna; Zlenko, Аlla
Краткий осмотр (реферат): Метою статті є узагальнення досвіду незалежної України щодо видання&#xD;
збірників історичних документів за основними напрямами та періодами. Методологія&#xD;
дослідження ґрунтується на стратегіях порівняння, типології, принципах історизму. В основу&#xD;
логіки викладу матеріалу покладено проблемно-історичний принцип, що дає змогу в хронологічній&#xD;
послідовності розкрити основні теми і напрями опублікованих збірників документів з історії&#xD;
України. Наукова новизна. У статті висвітлено археографічну видавничу діяльність за 30 років&#xD;
незалежності нашої держави. Акцентовано увагу на спільних виданнях архівів із академічними&#xD;
установами і вишами, регіональними центрами, громадськими організаціями, зарубіжними&#xD;
інституціями та дослідниками. Показується, що обсяг документальних матеріалів, виданих&#xD;
під час незалежності України, досить об’ємний і створив в інформаційному просторі України&#xD;
тематичні блоки з дуже широкою хронологією. Автори виділяють два головні періоди: 1990-&#xD;
ті та 2000-ні рр., які відрізняються своїми тематичними напрями, акцентами та підходами&#xD;
до висвітлення історичних проблем, залученням до публікацій центральних, регіональних,&#xD;
зарубіжних наукових і громадських центрів, застосуванням сучасних інформаційних технологій.&#xD;
Висновки. Історики й архівісти загалом справляються із завданням показу об’єктивної&#xD;
картини історичних подій, проте актуальними залишаються питання методологічного плану,&#xD;
кваліфікованого використання новітніх інформаційних технологій, нових типів джерел. Варто&#xD;
оперативніше відповідати назрілим інформаційним запитам населення, темам, які активно&#xD;
обговорюються, у тому числі в світі, та особливо насичені кліше, міфами, і де є наявним&#xD;
зовнішній щодо України інформаційний вплив. Це буде збільшувати присутність українського&#xD;
археографічного продукту в національному та глобальному інформаційному просторі.</description>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1700">
    <title>Historiography of activities of the Red Army and Wehrmacht bodies on the study and use of the combat experience during World War II</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1700</link>
    <description>Название: Historiography of activities of the Red Army and Wehrmacht bodies on the study and use of the combat experience during World War II
Авторы: Pashkova, Olha; Yevsieiev, Ihor
Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження – розкрити основні науково-пізнавальні та науковоорганізаційні чинники формування, гносеологічно-змістові особливості та конкретні&#xD;
здобутки провідних напрямів історіографії діяльності системи аналітичних органів з&#xD;
вивчення й узагальнення бойового досвіду основних учасників Другої світової війни з метою&#xD;
удосконалення діяльності чинної системи узагальнення бойового застосування Збройних Сил&#xD;
України. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності,&#xD;
всебічності і цілісності, системності та, окрім базових методів дослідження, спирається&#xD;
на методи історіографії як спеціальної історичної дисципліни, яка вивчає теоретикогносеологічні та суспільно-інституційні засади процесу наукового пізнання минулого&#xD;
(історіографічний інституційний, історіографічної концептуалізації, історіографічного&#xD;
синтезу, історіографічного джерелознавства тощо). Наукова новизна полягає у тому,&#xD;
що зроблена спроба поглибленого аналізу створеної військовими істориками історіографії&#xD;
становлення та діяльності системи вивчення й узагальнення бойового досвіду у роки Другої&#xD;
світової війни, яка сприяла розвитку військового мистецтва і поліпшенню підготовки особового&#xD;
складу протиборчих сторін. Висновки. У статті проаналізовано основні етапи процесу&#xD;
дослідження історіографії: перший – від початку Другої світової війни до 90-х рр. минулого&#xD;
століття та другий – сучасний, який бере свій початок з 1990 р. Виявлено, систематизовано&#xD;
й охарактеризовано основні групи історіографічних джерел, що висвітлюють діяльність&#xD;
органів з вивчення та використання бойового досвіду в роки Другої світової війни. Результати&#xD;
роботи цих органів становлять цінний фактологічний масив для наукових досліджень. З метою&#xD;
удосконалення функціонування напрацьованої системи вивчення та використання досвіду у&#xD;
Збройних Силах України авторами пропонується впровадити у їх діяльність розповсюдження&#xD;
узагальненого бойового досвіду, набутого в антитерористичній операції / операції Об’єднаних&#xD;
сил, у війська (сили) через спеціальні періодичні службові видання органів військового управління.</description>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1699">
    <title>Ukrainian Canadian Committee Activities in Information and Analytical Materials of the KGB of the Ukrainian SSR</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1699</link>
    <description>Название: Ukrainian Canadian Committee Activities in Information and Analytical Materials of the KGB of the Ukrainian SSR
Авторы: Siromskyi, Ruslan; Kachmar, Volodymyr
Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження – встановлення питань / напрямів діяльності Комітету&#xD;
українців Канади (КУК), які привертали найбільшу увагу Комітету державної безпеки (КДБ)&#xD;
Української РСР й відповідно відображені в його інформаційно-аналітичних матеріалах.&#xD;
Методологія дослідження визначається міждисциплінарним підходом і базується на&#xD;
загальнонаукових та спеціально-наукових методах, передусім ретроспекції та історичного&#xD;
порівняння. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що на основі розсекречених&#xD;
документів радянських спецслужб визначено проблематику діяльності Комітету українців&#xD;
Канади, яка найбільше цікавила КДБ УРСР. Отримана агентурна інформація про плани&#xD;
та ініціативи КУК використовувалася у кампаніях проти канадських українців, завданням&#xD;
яких було “розкладання” української діаспори. Висновки. Діяльність КУК, що була&#xD;
спрямована не лише на збереження української культурної спадщини за океаном, але й на&#xD;
гуртування еміґрантів навколо ідеї визволення України і здійснення представницьких функцій&#xD;
перед світовою громадськістю, суперечили офіційній радянській ідеології, підважуючи&#xD;
пропагандистські заходи Москви. Відтак, діяльність КУК опинилася в центрі уваги КДБ УРСР,&#xD;
співробітники якого у формі інформаційно-аналітичних матеріалів фіксували ключові моменти&#xD;
функціонування цієї організації. Найбільший інтерес КДБ, який мав безумовне практичне&#xD;
значення, викликали: історія КУК та його структурна розбудова; ухвалені на конгресах&#xD;
резолюції; міжнародні кампанії (наприклад, пов’язані із систематичними порушеннями прав&#xD;
людини в Українській РСР, вшанування жертв Голодомору 1932 – 1933 рр. тощо ); участь&#xD;
канадських політиків у заходах КУК (будь-яка підтримка канадських українців з боку уряду чи&#xD;
окремих політиків розцінювалася як співпраця із західними спецслужбами); наявні розбіжності&#xD;
і заходи з компрометації організації. Враховуючи той факт, що КУК складався із понад трьох&#xD;
десятків організацій, КДБ УРСР був зацікавлений у поглибленні розходжень між ними, а відтак&#xD;
ускладнення діяльності КУК. Радянські спецслужби здійснювали операції з поширення у Канаді&#xD;
дезінформаційних або так званих “вигідних” матеріалів, намагаючись спричинити розкол поміж&#xD;
канадськими українцями, викликати атмосферу недовіри і взаємної підозрілості. Проведення&#xD;
“активних заходів” з боку КДБ було покликане мінімізувати наслідки антирадянських заходів&#xD;
КУК. Перспективним напрямком дослідження залишається вивчення особливостей роботи&#xD;
КДБ УРСР із закордонними агентами та проведення спецоперацій, покликаних “розкласти”&#xD;
діаспору</description>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

