<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2072">
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2072</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1682" />
        <rdf:li rdf:resource="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1681" />
        <rdf:li rdf:resource="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1680" />
        <rdf:li rdf:resource="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1679" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-04-28T15:42:12Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1682">
    <title>Subjectivity as a state of self-creation of identity and civilizing fate of Ukraine</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1682</link>
    <description>Название: Subjectivity as a state of self-creation of identity and civilizing fate of Ukraine
Авторы: Bodak, Valentyna; Tkachenko, Oleksandr</description>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1681">
    <title>Women's stories in the everyday life of Ukraine and Georgia</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1681</link>
    <description>Название: Women's stories in the everyday life of Ukraine and Georgia
Авторы: Slipetska, Vira; Sviontyk, Oleksandra</description>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1680">
    <title>Ukrainian-Polish Intercultural Communication in the Border Areas (the end of the 20th - the beginning of the 21st century)</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1680</link>
    <description>Название: Ukrainian-Polish Intercultural Communication in the Border Areas (the end of the 20th - the beginning of the 21st century)
Авторы: Chmelyk, Roman; Khakhula, Liubomyr
Краткий осмотр (реферат): Інтеграційні процеси початку ХХІ ст. спричинили нову конфігурацію&#xD;
міжнаціональних відносин на східних кордонах Європейського союзу. Особливо це проявилося&#xD;
на українсько-польському пограниччі, визначеному кордоном, сформованим після Другої&#xD;
світової війни. Метою пропонованої статті є наукова інтерпретація активних форм&#xD;
українсько-польської міжкультурної взаємодії, вираженої релігійно-конфесійним та&#xD;
комеморативним чинниками, а також аналіз феномену транскордонного співжиття в умовах&#xD;
євроінтеграційних процесів кінця ХХ – початку ХХІ ст. Методологія дослідження охоплює&#xD;
широкий спектр міждисциплінарних наукових підходів, розроблених етнологією та культурною&#xD;
антропологією. Наукове осмислення українсько-польських відносин в категоріях Свій – Чужий –&#xD;
Інший та інтерпретація польового матеріалу за типологією студій пам’яті – індивідуальнакомунікативна-культурна – дала змогу максимально об’єктивно простежити особливості&#xD;
самоідентифікації мешканців українсько-польського пограниччя, визначити вплив релігійноконфесійного та пам’яттєвого факторів на українсько-польську міжкультурну взаємодію на&#xD;
пограниччі на зламі століть. Наукова новизна роботи полягає у виявленні типових механізмів&#xD;
міжкультурної та міждержавної українсько-польської інтеракції, визначенні ролі історичних&#xD;
стереотипів як консолідаційного потенціалу для (не)збереження спільної історичної спадщини&#xD;
й побудови українсько-польських відносин у традиції європейських ціннісних орієнтирів.&#xD;
Висновки. Сучасне українсько-польське пограниччя виражає суспільно-культурний феномен,&#xD;
заснований на спільному історичному досвіді, колективній пам’яті, негативних / позитивних&#xD;
стереотипах. Конфліктний потенціал українсько-польських суспільних відносин був виражений&#xD;
конфліктами довкола греко-католицької катедри в Перемишлі та Цвинтаря Орлят у Львові&#xD;
як наслідків радянського замовчування історичної пам’яті, культивуванням негативних&#xD;
стереотипів, незрілості еліт. Позитивний вимір характеризував інституційну діяльність,&#xD;
спрямовану на збереження культурної спадщини через українсько-польські видавничо-виставкові&#xD;
та реставраційні проєкти, міжкультурний діалог</description>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1679">
    <title>The Figure of Hetman Petro Sahaidachny in Understanding of Modern Polish Historiography</title>
    <link>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/1679</link>
    <description>Название: The Figure of Hetman Petro Sahaidachny in Understanding of Modern Polish Historiography
Авторы: Stepanchuk, Yuriy; Kornovenko, Serhii
Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження полягає у з’ясуванні особливостей сучасного бачення в польській&#xD;
історіографії стратегій та історичної ролі гетьмана Петра Сагайдачного. Методологія&#xD;
дослідження передбачає використання симбіозу методів компаративістики, контекстуального&#xD;
аналізу, сходження від абстрактного до конкретного і навпаки. Наукова новизна визначається&#xD;
тим, що з’ясовано підходи сучасних польських істориків до концептуалізації діяльності Петра&#xD;
Сагайдачного, визначено інтелектуальні підстави формування інтерпретаційного поля, а&#xD;
польський дискурс уписано в сучасний історіографічний контекст, спостережено перегуки з&#xD;
ідеями, опрацьованими в інших історіографіях. Висновки. Сучасне наукове осмислення польськими&#xD;
істориками діяльності й історичної ролі П. Сагайдачного перебуває під потужним упливом&#xD;
проникнення в дискурс проблематики, пов’язаної зі з’ясуванням тотожності руської шляхти,&#xD;
православної моделі “народу руського”, утягування козацтва в змагання за захист православної&#xD;
віри, “прав і свобод народу руського”. Це привело до збагачення наукового образу П. Сагайдачного&#xD;
в польській історіографії. Військова складова, що традиційно домінувала й переважає нині, була&#xD;
врівноважена врахуванням чинників, які випливали з еволюції козацьких вимог від суто станових&#xD;
до ідеї козацтва як члена “народу руського” й оборонця його інтересів у рамках Речі Посполитої.&#xD;
Сучасний образ П. Сагайдачного охоплює його досягнення як полководця й організатора&#xD;
непересічної ролі Війська Запорозького у війнах Речі Посполитої, а також політичні концепції&#xD;
щодо місця й ролі козацтва в українському соціумі. Більшість концептуальних положень, які&#xD;
перебувають у науковому обігу в польській історіографії, перегукуються з візіями українських&#xD;
істориків щодо інтересів П. Сагайдачного в рамках Речі Посполитої</description>
    <dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

