http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8790 2026-04-23T22:13:16Z 2026-04-23T22:13:16Z Davydiuk, Ruslana Shulha, Svitlana http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8906 2026-03-06T11:14:46Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Regionalism as a component of the polish national policy in inter-war Volhynia Авторы: Davydiuk, Ruslana; Shulha, Svitlana Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження. У статті висвітлено суть і форми втілення регіоналізму як визначального складника польської національної політики щодо українського населення Західної Волині. Акцентовано увагу на спробах втілити “волинську програму” у 1928 – 1938 рр., проаналізовано її зміст і реакцію на неї українського та польських суспільства. Доведено, що політика регіоналізму мала на меті послаблення єдності українського національного руху та пришвидшення інтеграції західноукраїнських земель до складу Польської держави. Методологія дослідження базується на аналітичному, хронологічному методах, структурованості та критичності підходів, що дало можливість розглянути зміст і наслідки регіоналізму як визначальної риси польської національної політики щодо західноукраїнської громади. Наукова новизна статті полягає у тому, що віднайдено та досліджено документи, міжвоєнну періодику, які дозволили показати теоретичні відмінності у ставленні до політики регіоналізму на Волині, зокрема щодо ідеї “сокальського кордону”, а також довести, що спроби розділити українське суспільство стали домінантою у втіленні національної політики польських урядів міжвоєнного часу. Висновки. Істотним чинником польської національної політики міжвоєнного періоду було намагання розколоти українську спільноту на окремі частини та протиставити їх між собою. Основи політики регіоналізму були закладені у 1923 р. з метою пришвидшення інтеграції непольських національних груп до державної структури Польщі. Попри різні тактичні підходи до розв’язання національного питання, стратегічна мета усіх польських урядів міжвоєнної доби полягала у тісній інкорпорації територій, де проживали національні групи, до складу Польщі. Визначальна роль у цьому відводилася ідеї регіоналізму. Апогеєм політики регіоналізму на Волині став “волинський експеримент” воєводи Генрика Юзевського, який передбачав зміни у всіх сферах життя воєводства з акцентом на забезпеченні українсько-польського співжиття і співпраці. Суттєвою тезою “волинської політики” була ідея “сокальського кордону”. Він був утворений з метою розмежувати західноукраїнські землі, відгородити Волинь від впливів Галичини, що цілком вписувалося у політику регіоналізму. Цю програму підтримувала група колишніх діячів УНР, які осіли на Волині як політичні емігранти. Водночас проти неї виступали українські політичні та громадські діячі Галичини. Попри критику окремих польських інтелектуалів і пропозицію скасувати “сокальський кордон” та боротися за психологічне зближення між Східною Галичиною і Волинню, ідея регіоналізму не піддавалась ревізії. Загалом національна політика урядів, спрямована на стабілізацію відносин із українським населенням могла реалізовуватись лише за умови збереження державних інтересів Польщі, серед яких був регіоналізм.

2025-01-01T00:00:00Z Sviontyk, Oleksandra Markova, Mariana http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8900 2026-03-06T10:52:01Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Education under war conditions: a new study of ukrainian scholars review of the monograph: ukrainian education in the flames of war Авторы: Sviontyk, Oleksandra; Markova, Mariana Краткий осмотр (реферат): Рецензія на монографію: Українська освіта у полум’ї війни / Н. Ничкало, О. Овчарук, В. Гордієнко, І. Іванюк; за ред. Н. Ничкало. Київ : ТОВ “Юрка Любченка”, 2024. 208 с.

2025-01-01T00:00:00Z Kalakura, Yaroslav Bilushchak, Tetiana http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8899 2026-03-06T10:44:09Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Source and information potential of social networks about the russian war against Ukraine: research methodology and classification of sources Авторы: Kalakura, Yaroslav; Bilushchak, Tetiana Краткий осмотр (реферат): Мета статті. З’ясувати специфіку інформаційного потенціалу соціальних мереж як джерельного комплексу з історії російсько-української війни, викласти методологічні засади його аналізу і класифікації. Методологія дослідження базується на засадах історизму, всебічності, об’єктивності, системного та критичного підходів. Залучено загальнонаукові, історичні та джерелознавчі методи: аналітичний, синтетичний, логічний, типологічний, еврестичний та історико-компаративний. Використовувалися методи контент-аналізу, наукової вибірки, ретроспективний та аналітичний моніторинг е-джерел для простеження контенту різновидів соціальних мереж про війну РФ проти України. Наукова новизна. З’ясовано особливості та значення інформаційного потенціалу соціальних мереж як системи специфічних джерел цифрового формату для документування і вивчення історії російсько-української війни, обґрунтована методологія їх дослідження і класифікації, джерелознавчої критики та встановлення достовірності відомостей. Водночас вказано на засмічення соціальних мереж ворожою і шкідливою дезінформацією, фейками, російськими наративами та українофобськими дописами. Висновки. В умовах війни РФ проти України поряд із ЗМІ набагато зросла роль соціальних мереж у медійно-інформаційному просторі, підвищилося їхнє значення у документуванні й інтерпретації подій і фактів. Вони посідають домінантне місце в електронному секторі джерельної бази з воєнної та цивільної історії, що, зі свого боку, актуалізує нові виклики перед традиційним і електронним джерелознавством та архівознавством. Аналіз і ранжування соціальних мереж за репрезентативністю і місцем у цифровому середовищі України, вірогідністю відомостей, внеском у формування історичних джерел, їхня класифікація засвідчили необхідність критичного ставлення до відбору інформації, проведення експертизи на предмет її авторства, мотивів створення, повноти, достовірності, об’єктивності та наукової цінності. Джерелознавчі студії електронних свідчень покликані сприяти осмисленню геноцидного характеру, жорстокості і руйнівних наслідків російської агресії, викриттю і спростуванню будь-яких спроб її виправдання.

2025-01-01T00:00:00Z Savchuk, Boris Snitovska, Olha http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8896 2026-03-06T10:30:34Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: In search of a model: interdisciplinary studiesof ukrainian scholars on the policy of european countries and the USA in the sphere of higher education(the end of the 20th - the beginning of the 21st centuries) Авторы: Savchuk, Boris; Snitovska, Olha Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження: здійснити предметний комплексний аналіз українського міждисциплінарного наукового дискурсу 1990 – 2025 рр. з проблеми розвитку зарубіжної політики у галузі вищої освіти Методологію дослідження становлять міждисциплінарні методи аналізу наукових джерел – історіографічний, компаративістський, історико-структурний, періодизації, історичної актуалізації, монографічного і вибіркового аналізу, аналізу системи знань, дискурс-аналізу, елементи феноменологічного і синергетичного підходів,. Наукова новизна дослідження полягає у здійснені предметного комплексного аналізу міждисциплінарних праць українській науковців з проблеми розвитку політики в галузі вищої освіти в зарубіжжі. Висновки. Здійснений на основі розробленої двовекторної моделі аналіз сучасного українського міждисциплінарного дискурсу про розвиток зарубіжної політики у сфері вищої освіти виявив нагромадження значного масиву різнопрофільних праць, які сукупно відображають здобутки та “вузькі” місця і прогалини в науковому осмисленні означеної проблеми. Розгляд динаміки її дослідження крізь призму трьох визначених періодів історіографічного процесу показав, що після появи перших студій у другій половині 1990-х рр. науковий інтерес до неї кількісному вимірі наукових праць досяг найвищого рівня в 2001/2 – 2007/8 рр. У 2009 – 2015/16 рр. зростання якісного рівня таких досліджень виявилося у появі змістовних монографій, дисертацій, аналітичних статей. Багатоаспектна архітектоніка історіографії досліджуваної проблеми знайшла вияв у накладанні складної динаміки її розвитку на синергетику міждисциплінарного дискурсу, де напрацьовані у галузях філософії та філософії освіти, державного управління, політології, історії, правознавства, порівняльної педагогіки методологічні підходи перетиналися і синтезувалися у вивченні зарубіжної політики в галузі вищої освіти в україноцентричному, євроінтеграційному, європейському, країнознавчому, глобалістському, компаративістському напрямах.

2025-01-01T00:00:00Z