http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8075 2026-04-08T19:19:45Z 2026-04-08T19:19:45Z Khavula, Roman Kachmar, Taras http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8215 2026-02-09T11:21:08Z 2023-01-01T00:00:00Z

Название: Psychological analysis of the components of the health structure in youth Авторы: Khavula, Roman; Kachmar, Taras Краткий осмотр (реферат): У статті здоров’я розглядається як фундаментальна цінність, комплексний стан душевного благополуччя особистості, що характеризується відсутністю хворобливих проявів і забезпечує адекватну умовам дійсності регуляцію поведінки та діяльності. Культура здоров’я визначена як інтегративне якісне утворення особистості, комплекс знань, поглядів, переконань, умінь та навичок, які сприяють застосуванню корисної інформації і перетворенню її на конкретні дії. Розкриті змістовні компоненти структури здоров’я, а саме психологічна культура, культура безпеки, інформаційна культура, духовна культура, фізична культура, культура харчування, гігієнічна культура, культура сімейних взаємин, культура спілкування, культура використання медичних послуг. Виокремлені та висвітлені структурні компоненти культури здоров’я, а саме: ціннісно-мотиваційний (підкреслює важливість формування системи цінностей здорової життєдіяльності та усвідомлення здоров’я як пріоритету), когнітивний (визначає необхідність поліфункціональності знань та обізнаності з різними галузями психології та медицини), діяльнісний (включає систематичне доповнення знань і їх реальне застосування, розвиваючи уміння побудови індивідуальних програм розвитку здоров’я), креативний (ставить акцент на ініціативність, самостійність та творчий підхід до здоров’я, що важливо для адаптації до змін та вирішення проблем) та рефлексивний (включає в себе усвідомлення відповідальності за власне здоров’я та оцінку ефективності формування культури здоров’я). Зазначені компоненти визначають ключові аспекти психологічної готовності студентів до реалізації здоров’я як основного аспекту життя. Розгляд динаміки розвитку компонентів та їх взаємодія з іншими аспектами навчання і виховання висвітлює процеси самовдосконалення та збереження здоров’я, що є ключовими для студентів у закладі вищої освіти. Стверджується, що процес розвитку компонентів структури здоров’я сприяє оновленню та наповненню змістовних компонентів, що відображають сукупність знань, цінностей, умінь та навичок, пов’язаних з здоровим способом життя.

2023-01-01T00:00:00Z Скотна, Надія Володимирівна Кулиняк, Степан http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8214 2026-02-09T11:17:46Z 2023-01-01T00:00:00Z

Название: Семантика феномену "пасіонарність" у дослідженнях соціальних наук Авторы: Скотна, Надія Володимирівна; Кулиняк, Степан Краткий осмотр (реферат): У статті розглянуто поняття «пасіонарність», здійснено його аналіз та аналіз похідних від нього понять, викладених у дослідженнях вітчизняних та зарубіжних учених у галузі психології, соціології, педагогіки та інших гуманітарних наук. За допомогою порівняльного аналізу та контент-аналізу поглиблено уявлення про феномен пасіонарності, місце та значення його як поняття в науковій літературі; дано оцінку критичним підходам щодо його вживання. Доведено, що пасіонарність як явище слід вважати не лише біологічним феноменом, але й соціологічним, соціально-педагогічним, психологічним. У сучасному розумінні категорію «пасіонарність» у соціально-філософському вимірі слід визначати як психологічний чинник, що впливає на формування лідера. У психологічному – як непереборне внутрішнє бажання індивіда до діяльності, направлене на здійснення якоїсь мети. Звернуто увагу на те, що термін «пасіонарність» вийшов за межі теорії етногенезу, сформульованої Л.М. Гумільовим. Зазначений термін перестав характеризувати виключно процеси розвитку етносів, його стали застосовувати і до вузьких груп людей, окремих особистостей та до окремих проявів їхньої поведінки. Подано авторське визначення поняття «пасіонарність» – це поведінкова властивість, яка обумовлює прагнення до активної соціальної діяльності, унаслідок чого пасіонарна особистість, нехтуючи ризиком та небезпекою, не може не вчиняти діянь, які змінюють її соціальне середовище. Зроблено висновок, про те, що поняття «пасіонарність» проникло у міждисциплінарний простір і міцно вкоренилось там, набувши статусу міждисциплінарної категорії. Стаття містить перспективи подальшого вивчення проблеми використання в науковому обігу зазначеного поняття.

2023-01-01T00:00:00Z Примак, Юлія http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8213 2026-02-09T11:05:57Z 2023-01-01T00:00:00Z

Название: Афект як проблема в судово-психологічній експертизі Авторы: Примак, Юлія Краткий осмотр (реферат): Метою роботи є теоретичний аналіз особливостей психічних станів підекспертного (на прикладі феномена афекту – фізіологічного та патологічного) в ракурсі виконання завдань в судово-психологічній експертизі психологом-експертом. Його вивчення дозволить чітко ідентифікувати тип фізіологічного афекту, що може перебувати в якості об’єкта професійної компетенції психолога-експерта. Афективний стан увиразнює важливість досліджувати такі дескриптори як рівень звуження свідомості; порушення рухів, поведінки та діяльності; вегетативні, вазомоторні та мімічні реакції. Важливим є врахування особливостей ситуації делікту та індивідуально-психологічних характеристик підекспертного. Ключовим в увиразненні кумулятивного афекту є його виникнення на фоні тривалого, затяжного дистресу, що супроводжується внутрішнім конфліктом і станами фрустрації. За кумулятивного характеру афекту звуженість свідомості має надвиразний характер, що водночас супроводжується й психопатологічними симптомами (йдеться про дескриптори дереалізації, деперсоналізації, ілюзорного сприймання). Методологія дослідження базується на методах синтезу, порівняльного аналізу та узагальнення теоретичних даних, представлених у наукових джерелах. Наукова новизна роботи полягає в теоретичному аналізі складних проявів афекту (передусім його кумулятивного механізму та опосередкованості індивідуальними особливостями індивіда) в межах завдань судово-психологічної експертизи. Зважаючи на отримані дані, уможливлюється розробка чітких індикаторів вирізнення типів афективних станів. Матеріали розвідки можуть бути використані в професійній діяльності психолога-експерта та всіх, хто на професійному рівні переймається проблемами судово-психологічної експертизи. Висновки. Встановлено, що в разі реалізації завдань судово-психологічної експертизи, пов’язаної з афективними проявами, для психолога-експерта важливим стає аналіз ситуації делікту, механізму формування афективного стану (зокрема, акумуляції) та індивідуально-психологічних особливостей підекспертного, його психофізіологічних станів. Врахування механізму формування афективного стану в особистості підекспертного дозволяє відзначити, що з найбільшою ймовірністю афект настане в осіб фізично й психологічно виснажених, з соматичними захворюваннями, гормональними розладами, низьким рівнем розвитку саморегулювання в емоційно-вольовій сфері.

2023-01-01T00:00:00Z Ніколаєв, Леонід http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8212 2026-02-09T09:44:42Z 2023-01-01T00:00:00Z

Название: Супервізія як технологія розвитку професіоналізму психологів, тренерів, коучів: порівняльний аналіз Авторы: Ніколаєв, Леонід Краткий осмотр (реферат): Стаття присвячена порівняльному аналізу супервізії як технології розвитку професіоналізму психологів, тренерів та коучів. Визначено, що метою супервізії є зростання професійних навичок та особистісних якостей фахівців, важливих у роботі з клієнтами. Супервізія допомагає дотримуватися методологічної складової, отримувати консультації з вирішення етичних питань, відчувати командну єдність та підтримку, дбати про власне психічне здоров’я та запобігати емоційному вигоранню. Розглянуто особливості супервізії психологів та психотерапевтів, де увага приділяється аналізу системи «психолог-клієнт», які тяжіють до переносу та контрпереносу. Підкреслено, що психологи України не зобов’язані проходити супервізії, за винятком психотерапевтів певних напрямків. Зазначено, що особливості тренерської та коучингової діяльності ставлять фахівця в ситуацію самотності на фоні виснажливої роботи з групами. Автор виокремлює типові цілі супервізій для тренерів та коучів, серед яких розвиток професійного стилю, збереження емоційного здоров’я, збагачення інструментальної бази, професійна підтримка та запобігання ізоляції. Відзначено, що тренери та коучі України також не зобов’язані проходити супервізії. Виділено головні напрямки супервізії, які включають методичну допомогу, консультування для дотримання професійних стандартів та етики, збереження психічного здоров’я, підвищення мотивації та запобігання емоційному вигоранню. Описано специфіку захисту прав клієнта та забезпечення емоційного благополуччя фахівця, допомагаючи уникнути вигорання та зберегти здоровий психологічний стан завдяки супервізійній діяльності. Закцентовано увагу про піклування здоров’я самого психолога, тренера або коуча, його емоційну свободу та безпеку.

2023-01-01T00:00:00Z