http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/8063 2026-04-04T22:10:57Z 2026-04-04T22:10:57Z Тюлькін, Олександр http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9078 2026-03-11T13:18:57Z 2024-01-01T00:00:00Z

Название: Аналіз кількісного прояву свободи вибору з використанням для цього її базових протилежностей Авторы: Тюлькін, Олександр Краткий осмотр (реферат): Метою є аналіз феномену свободи вибору, його кількості, використовуючи для цього обмеження як зворотну сторону свободи вибору. Методологічними засадами слід вважати декілька ключових наукових методів, які дозволяють нам обходитися без необхідності сприймати виключно складники свободи, щоб сформувати критерії її кількості у категорії вибору. Наприклад, метод герменевтичного кола, який являє собою взаємозв’язок цілого та частин. Або принцип діалектичного протиріччя, який будучи частиною філософського методу, може бути використаний, щоб зосередитися не тільки на цілих частинах, а й незначних. Та низка інших класичних методів, що були у цьому комплексному дослідженні свободи вибору, обмежень та їх кількісної ознаки. Тому у нашому розумінні свобода вибору не закінчується там, де починаються межі протилежного, вона продовжує набувати ознак, але в різній кількісній та якісній орієнтації. Це так званий «аналіз протилежностей» через реверсивне тлумачення або позиціювання від зворотного елемента. Наприклад, у такому разі свобода – це та кількість обмежень, яка перепадає людині протягом життя. Наукова новизна. Якщо раціонально проводити дослідження стосовно феномену свободи вибору, враховуючи при цьому його реальний прояв у нашому житті, то можна зазначити важливість такого критерію, як кількість свободи. Це умовний критерій, що загалом оцінюється за наявністю дійсних можливостей або їх відсутності. У такому разі було звернено увагу на те, що свобода вибору – це не лише прояв свободи, а так само і її протилежностей. Саме тому нас цікавив не просто факт наявності певного прояву вибору, але і його критерії кількості (які завжди можуть складатися від двох визначень та більше), щоб сформувати відповідне уявлення про дійсність сучасного людського вибору. У межах цієї концепції антиподом свободи вибору були обмеження, якраз вони і виступили формальним прикладом кількісної ознаки свободи вибору. Висновки. Результати цього дослідження доволі прості, але тільки тому, що нам вдалося їх сформувати таким чином, щоб це було просто та доступно. Спочатку це відповіді на окремі питання, наприклад, про реальне існування такого формулювання, як кількість свободи вибору, яку дійсно може бути озвучено, але в основному тільки окремими науковцями, які для цього інтерпретують показник свободи вибору згідно з проявами нашої життєдіяльності на практиці. Для нас такими проявами стали обмеження. Бо вони мають пряме відношення до свободи і їх роль у нашому житті досить обґрунтована. Це якраз відображається на рівні контролю над різними складниками життя. Наприклад, якості життя, яка може послужити показником названої свободи. І наостанок, знаючи все це, нам ще чіткіше стала зрозуміла природа свободи вибору й обмежень, їх невід’ємність та цілісність.

2024-01-01T00:00:00Z Савельєва, Марина http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9077 2026-03-11T13:12:12Z 2024-01-01T00:00:00Z

Название: Міфологічна підстава історичного формування феномену слави Авторы: Савельєва, Марина Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження. У статті розглядаються особливості значення феномену слави у контексті давньогрецької культури та умови впливу міфу на процес його формування. Методологія. Дослідження здійснено на підставі методу єдності історичного та логічного, внаслідок чого показано суперечливий характер слави як відображення суперечливості переходу від міфу до логосу та поєднання у її змісті моральних та соціально-політичних аспектів. Наукова новизна. У статті аргументується ідея про те, що слава починаючи з гомерівської доби давньогрецької культури мала амбівалентний характер, вміщаючи у себе залишки міфологічного світовідношення та раціональності, яка щойно почала формуватися. Це відтворилось у відповідних поняттях і частково збереглось до сьогодення. Зокрема, у статті виділено два основних терміни, які за часів Гомера вживались для визначення слави: κλέος та κῦδος, і показано їх взаємне відношення залежно від конкретної ситуації прояву. Проаналізовано також, яким чином пов’язані окремі аспекти значення слави як «героїчного вчинку» та як «поголосу/чутки»; яким чином впливали на упорядкування змісту слави об’єктивні обставини розвитку суспільства; проаналізовано співвідношення слави, честі та гідності за прикладом поведінки гомерівських героїв; доведено сакральний характер слави. Висновок. Міфологічна підстава слави проявляється в обов’язковості словесного пере-дання героїчного вчинку (подвигу). Слава водночас є станом абсолютної перемоги, що викликає захоплення, урочистість, та процесом поширення відомостей про це у певних висловах (славослів’я). Славна дія обов’язково має супроводжуватися словом як виразом абсолютного осмислення; отже, слово також є тотожним славі. Ці аспекти її сутності утворюють міфологічну єдність і тотожність виключної дії, виключного почуття та цілковитого зовнішнього визнання/підтвердження.

2024-01-01T00:00:00Z Патлайчук, Оксана Ступак, Ольга http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9076 2026-03-11T13:06:38Z 2024-01-01T00:00:00Z

Название: Етика дослідження в сфері наукових інновацій: виклики та можливості Авторы: Патлайчук, Оксана; Ступак, Ольга Краткий осмотр (реферат): Мета статті полягає в аналізі етичних аспектів наукових інновацій, висвітленні викликів, які вони ставлять перед дослідниками, та обговоренні можливостей вирішення цих етичних питань. Розглядаються етичні аспекти досліджень у галузі наукових інновацій, звертаючи увагу на важливі викли-ки та перспективи в цьому контексті. Виокремлюється необхідність етичного підходу у сучасних наукових дослідженнях, зокрема в контексті зростання технологічних можливостей. Актуальність теми етики дослідження у сфері наукових інновацій надзвичайно висока у сучасному світі, де технологічний прогрес стрімко розвивається. Зростання наукових відкриттів і впровадження інновацій породжують нові етичні виклики, пов’язані з приватністю, безпекою, а також соціальними та моральними аспектами. Розгляд цієї теми не лише сприятиме розумінню можливих ризиків, але і спрямує зусилля наукової спільноти на пошук етично обґрунтованих рішень для розвитку наукових інновацій. Методологічні засади. Стаття ґрунтується на аналізі актуальних наукових джерел, вивченні етичних принципів та прийомів, а також на огляді сучасних прикладів досліджень у галузі наукових інновацій. Застосовуються методи порівняльного аналізу та системно-го підходу для вивчення етичних аспектів. Наукова новизна статті полягає в аналізі етичних аспектів наукових досліджень та інновацій, що стає все більш актуальним у сучасному світі, насиченому технологічними та науковими досягненнями. Крім того, акцентується увага на можливостях, які відкриваються завдяки етичному підходу до наукових досліджень та інновацій. Стаття вносить важливий внесок у розуміння етичних викликів у науці та інноваціях, пропонуючи оновлені підходи до їх вирішення в умовах стрімкого розвитку технологій. Новизна полягає в розгляді сучасних проблем та підходів до їх розв’язання. Висновки. У заключенні статті підсумовуються здобуті результати та формулюються рекомендації щодо подолання етичних викликів у наукових дослідженнях. Визначається важливість етичних аспектів у контексті наукових інновацій та підкреслюється необхідність постійного вдосконалення етичних стандартів у науковій спільноті.

2024-01-01T00:00:00Z Павлов, Валерій http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9075 2026-03-11T13:00:33Z 2024-01-01T00:00:00Z

Название: Особливості функціонування інформації Авторы: Павлов, Валерій Краткий осмотр (реферат): Метою статті є осмислення особливостей функціонування інформації як особливої реальності, якою можна оперувати; специфіки її присутності в електронно-обчислювальних машинах; співвідношення в інформації матеріального та ідеального. Методологічні засади дослідження. Інформація розглядається як атрибут матерії, який, зберігаючи свої сутнісні ознаки, по-різному проявляє себе на рівнях неживої і живої природи та у суспільстві. Завдяки людській свідомості у соціумі вона функціонує передусім у формі знань, утворюючи тим самим особливу реальність, в якій внутрішньо взаємопов’язані об’єктивне і суб’єктивне, матеріальне та ідеальне. Суб’єкти мають можливість оперувати цією реальністю, надавати їй різні форми існування, в т. ч. певним чином кодувати. Тим самим ідеальне може набувати нематеріального способу буття і навпаки. Наукова новизна. Проводиться ідея про важливу роль інформації у самоорганізації світу. Показано, що по мірі ускладнення матеріальних систем її значення зростає. Це особливо відчувається у суспільстві, де таке утворення отримує статус особливої цінності. Інформація пронизує всі сфери суспільного життя і від неї значною мірою залежить успіх людської життєдіяльності. Звертається увага на внутрішній потенціал інформації і можливість його застосування різними суб’єктами на користь або на шкоду іншим суб’єктам чи суспільству. Підкреслюється роль моралі як своєрідного «запобіжника» у ситуаціях використання людьми інформації в корисливих цілях. Висновки. Інформація – утворення, що має складну структуру і різні форми існування. Від природи вона індиферентна до економіки, політики, права, релігії, моралі, але активно використовується людьми для досягнення своїх цілей у різних сферах суспільного, колективного та індивідуального життя. Залежно від обставин здатна до трансформацій у своїх матеріальних та нематеріальних проявах.

2024-01-01T00:00:00Z