<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Собрание:</title>
  <link rel="alternate" href="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7129" />
  <subtitle />
  <id>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7129</id>
  <updated>2026-04-08T19:19:43Z</updated>
  <dc:date>2026-04-08T19:19:43Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Особливості змісту особистісної ідентифікації в підлітковому віці у контексті сучасного розвитку суспільства</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7213" />
    <author>
      <name>Ярошко, Микола</name>
    </author>
    <author>
      <name>Ярошко, Петро Миколайович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Гулич, Марія Миколаївна</name>
    </author>
    <id>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7213</id>
    <updated>2025-10-30T09:25:37Z</updated>
    <published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Особливості змісту особистісної ідентифікації в підлітковому віці у контексті сучасного розвитку суспільства
Авторы: Ярошко, Микола; Ярошко, Петро Миколайович; Гулич, Марія Миколаївна
Краткий осмотр (реферат): У статті висвітлюються особливості змісту&#xD;
особистісної ідентифікації у підлітковому віці в контексті сучасного розвитку суспільства. Стверджується, що провідним механізмом становлення ідентичності є ідентифікація. У статті підкреслюється, що особистісна ідентифікація дуже важлива для&#xD;
нормального психічного розвитку людини на всіх вікових етапах,&#xD;
але особливо – у підлітковому та юнацькому віці. Звертається&#xD;
особлива увага на обґрунтування особливостей змісту особистісної ідентифікації підлітка, та дослідження одного з її механізмів,&#xD;
зокрема орієнтації на суб՚єктивного іншого. Особистісна ідентифікація підлітка є процесом співвіднесення його самого з освітніми, соціальними і особистісними ідеалами (образами учня, майбутнього спеціаліста, людини, громадянина), формування у нього&#xD;
ціннісного ставлення до довкілля. З՚ясовано, що процес залучення&#xD;
учнів-підлітків до діяльності у різноманітних спортивних секціях є&#xD;
своєрідною реакцією, формою соціально-психологічного захисту в&#xD;
період загальної особистісно-соціальної невизначеності. Розглянуто також розвиток особистісної ідентифікації учнів-підлітків у&#xD;
процесі соціально-педагогічної діяльності Дрогобицької дитячої&#xD;
юнацької спортивної школи ім. Івана Боберського. Показано, що&#xD;
психолого-педагогічний ефект впливу громадської думки колективу&#xD;
такого клубу на підростаючу особистість складається з низки&#xD;
усвідомлених і неусвідомлених актів та полягає у засвоєнні членом&#xD;
клубу соціального досвіду, суспільних цінностей, норм під час активної діяльності.</summary>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Культурно-історичний розвиток ідеї творчості людини</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7212" />
    <author>
      <name>Скотна, Надія Володимирівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Афанасенко, Валентина</name>
    </author>
    <id>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7212</id>
    <updated>2025-10-30T09:16:19Z</updated>
    <published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Культурно-історичний розвиток ідеї творчості людини
Авторы: Скотна, Надія Володимирівна; Афанасенко, Валентина
Краткий осмотр (реферат): У статті представлена наукова рефлексія філогенезу ідеї творчості людини, що виявила суголосність загальним ознакам процесу онтогенезу особистості. Застосований міждисциплінарний підхід та використано загальнонаукові принципи&#xD;
об՚єктивності, системності, історизму, світоглядного плюралізму, а також логіко-семантичний, системний і прогностичний&#xD;
підходи у вивченні й узагальненні досліджуваної проблеми розвитку&#xD;
ідеї творчості. Вихідна методологічна настанова дослідження&#xD;
передбачає наявність різних, відносно самостійних теоретичних&#xD;
моделей характеристики об՚єкта. Принцип об՚єктивності дав&#xD;
змогу провадити неупереджений аналіз наукових концепцій творчості. Системний, логіко-семантичний і прогностичний підходи&#xD;
сприяли комплексному аналізу онтологічних засад культури у становленні змісту творчості. Історичний розгляд проблеми творчості пов՚язаний зазвичай із необхідністю з՚ясувати справжнє&#xD;
призначення людського буття, способу й характеру вкоріненості&#xD;
людини у світі. Наукова експлікація поетапних змін свідчить, що&#xD;
кожен історичний рівень є новою самобутньою системою світобачення із цілісною логікою інтерпретації змісту творчості разом&#xD;
із власною обмеженістю розуміння сенсу творчості на основі актуальних світоглядних орієнтирів, цілей, цінностей, спрямування,&#xD;
досвіду втілення творчості, особливостей взаємодії людини та&#xD;
світу.</summary>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Психологічні особливості розвитку готовності юнаків до батьківства</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7157" />
    <author>
      <name>Хавула, Роман</name>
    </author>
    <id>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7157</id>
    <updated>2025-10-28T11:54:01Z</updated>
    <published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Психологічні особливості розвитку готовності юнаків до батьківства
Авторы: Хавула, Роман
Краткий осмотр (реферат): Стаття розкриває особливості засвоєння батьківства юнаками у ціннісно-смислових значеннях, створення психологічних умов для розвитку усвідомленого та позитивного ставлення до майбутньої соціальної ролі на основі цілеспрямованої&#xD;
планомірної виховної діяльності, а також врахування сензитивності вікових періодів у розвитку психологічної готовності до&#xD;
батьківства. Проаналізовано основні позиції до батьківства як&#xD;
психосоціального феномену.&#xD;
Батьківство розглядається як безпосереднє виконання батьківської ролі та в контексті забезпечення умов розвитку дитини.&#xD;
Стверджується, що проблема засвоєння батьківства у ціннісносмислових значеннях актуалізується на ранніх етапах особистісного розвитку чоловіків.&#xD;
У статті підкреслюється, що адаптація до ролі батька –&#xD;
одна з головних сторін особистісного розвитку дорослої людини.&#xD;
Доведено, що батьківство є важливим кроком у розвитку&#xD;
та самоідентичності чоловіка. Обґрунтовано природу і оптимальні умови для розвитку психологічної зрілості та відповідального&#xD;
ставлення юнаків до батьківства як системи взаємодії майбутнього батька з дітьми, розроблено й апробовано програму оптимізації психологічної готовності молоді до батьківства, яка базується на системному підході та складається з чотирьох розділів:&#xD;
формування позитивної «Я-концепції», формування ставлення до&#xD;
батьківства і батьківських ролей, ставлення до себе як до батька&#xD;
та ставлення до майбутньої дитини.&#xD;
З՚ясовано, що механізм психологічної готовності юнаків до&#xD;
батьківства полягає у цілеспрямованому розвитку цього явища як&#xD;
системи ставлення до батька шляхом розробки цілісної системи&#xD;
компонентів психологічної готовності юнаків до батьківства.&#xD;
Формою реалізації програми є психологічний тренінг, орієнтований&#xD;
на людину як метод цілеспрямованих поступальних змін людини&#xD;
шляхом досягнення, аналізу та переоцінки власного життєвого&#xD;
досвіду в груповій взаємодії. Через вплив програми на формування&#xD;
психологічної готовності юнаків до батьківства зростає тенденція до зниження дратівливості до батьківства, а також розуміння того, що суворе виховання не завжди є відповідним способом&#xD;
взаємодії з дитиною.&#xD;
У результаті тренінгових занять спостерігалося підвищення&#xD;
середніх значень критеріїв ефективності програми в експериментальній групі, а в контрольній групі змін не відбулося. Загалом,&#xD;
психологічну готовність до батьківства можна розвинути з використанням програми через формування її психологічних компонентів</summary>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Теоретичні основи дестабілізації шлюбу</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7155" />
    <author>
      <name>Ригель, Олеся Володимирівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Посацький, Олександр Васильович</name>
    </author>
    <id>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7155</id>
    <updated>2026-02-23T08:43:36Z</updated>
    <published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Теоретичні основи дестабілізації шлюбу
Авторы: Ригель, Олеся Володимирівна; Посацький, Олександр Васильович
Краткий осмотр (реферат): У статті розглядаються проблеми сім՚ї, які&#xD;
ведуть до розлучення, дестабілізації сімейних стосунків. З՚ясовано,&#xD;
що значне місце займає сімейна напруженість, яка, зі свого боку,&#xD;
стає причиною незадоволеності різними аспектами шлюбу.&#xD;
Аналіз причин психологічного розпаду шлюбу та факторів,&#xD;
які впливають на задоволеність шлюбом, дав змогу виявити, що в&#xD;
подружніх парах, орієнтованих на розлучення, присутній такий&#xD;
дестабілізуючий фактор, як напруженість у сімейних відносинах.&#xD;
Розглядаючи успішність і стабільність сучасного шлюбу, ми&#xD;
відзначали, що вони базуються на психологічній сумісності, психологічній адаптації, на сприятливому психологічному кліматі в сім՚ї.&#xD;
Нестабільність подружніх відносин починається передовсім з&#xD;
напруженості у подружніх стосунках.&#xD;
Отже, можна з впевненістю сказати, що на деструктивний розвиток подружніх відносин, на благополучність психоло-гічного клімату і, як результат – орієнтованості на розлучення,&#xD;
найбільш вагомий вплив мають різнотипні фактори.&#xD;
Найчастіше всього наявність цих дестабілізуючих елементів подружнього життя призводить до ускладнення шлюбносімейних відносин, психологічного розпаду подружжя, орієнтації&#xD;
чоловіка і жінки на розлучення.&#xD;
Знання про існування перелічених вище факторів, вміння їх&#xD;
діагностувати та виявляти лежать в основі проведення психотерапевтичної та корекційної роботи.</summary>
    <dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

