<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Собрание:</title>
  <link rel="alternate" href="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7127" />
  <subtitle />
  <id>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/7127</id>
  <updated>2026-04-08T19:19:53Z</updated>
  <dc:date>2026-04-08T19:19:53Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Психологічні особливості роботи з притчею на заняттях з іноземної мови</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2284" />
    <author>
      <name>Шелег, Тетяна</name>
    </author>
    <id>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2284</id>
    <updated>2026-02-05T08:26:31Z</updated>
    <published>2020-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Психологічні особливості роботи з притчею на заняттях з іноземної мови
Авторы: Шелег, Тетяна
Краткий осмотр (реферат): Проблема емоційної грамотності особистості у сучасному світі спонукає до пошуків ефективних шляхів її розв'язання. Важлива роль у розвитку емоційного інтелекту відводиться освітньому процесу, оскільки під час нього студенти навчаються долати перешкоди, які заважають їх успішній діяльності та самореалізації, розпізнавати свої почуття та інших людей. Згідно з дослідженнями, інтегрування емоційної складової в освітній процес, а саме у навчання іноземної мови, дає змогу не лише досягти навчальної мети, а й сприяє розвитку емоційної сфери студента. Зазначається, що позитивні емоції підсилюють мотивацію, запам'ятовування та впливають на психологічний стан студента. Так реалізується принцип кордомедійності: інформація, яка проходить через серце, із залученням почуттів та емоцій, ефективно засвоюється людиною. Тож інтегрування емоцій як позитивних, так і негативних, до процесу вивчення іноземної мови вбачається доречним та виправданим для розвитку пізнавальної і емоційної сфери студентів. Інтенсифікація позитивних емоцій на заняттях сприяє зниженню тривожності, безнадії, нудьги, гніву, послаблюючи дію механізмів психологічного захисту, що є характерними для тих, хто вивчає іноземну мову.&#xD;
Обґрунтовується доцільність використання притчі як методу психологічного впливу на емоційний стан студентів під час занять з іноземної мови, аналізуються психологічні особливості роботи з нею. Притча має велику цінність завдяки своєму обсягу, лексичному та граматичному матеріалу, метафоричному значенню та глибокому психологічному сенсу, що полегшує студентам аналіз власних емоцій, думок, сприяє трансформації поглядів.</summary>
    <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Моральні орієнтири професійного становлення студентів</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2283" />
    <author>
      <name>Хавула, Роман</name>
    </author>
    <id>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2283</id>
    <updated>2026-02-05T08:27:17Z</updated>
    <published>2020-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Моральні орієнтири професійного становлення студентів
Авторы: Хавула, Роман
Краткий осмотр (реферат): У статті моральна сфера особистості розглядається як необхідна умова існування й ефективного функціонування людини в суспільстві. Підкреслюється, що моральні норми регулюють міжособистісну взаємодію, яка пов'язана з професійною діяльністю, а основою для ефективної взаємодії між людьми виступає моральність. Проаналізовано моральні орієнтири як основу зрілості з позицій системно-суб'єктного підходу. Зазначено, що моральні цінності формуються на основі потреб людини, а цінність загалом - за ставленням до того об?єкта, що здатний їх задовольнити. Моральні судження розглядаються як процес прийняття соціальних рішень на основі численних факторів. Узагальнення поглядів дослідників, які займалися проблематикою моральної сфери осо-бистості, дало змогу в межах концепції морального розвитку особистості, виокремити три стадії морального розвитку індивіда: доморальну, конвен-ціональну (керуються більшість членів суспільства) і постконвенційну, для досягнення якої необхідні такі чинники: соціальні контакти, високий рівень інтелекту, незалежність від авторитетів. Визначено, що моральність – це індивідуальна властивість особистості, заснована на нормах моралі. Для формування моральності необхідні такі основні підстави: біологічна, духовна, соціальна, прагматична. Встановлено, що вищим рівнем особистісного і професійного самовизначення є моральний, ціннісно-смисловий рівень, який чинить великий вплив на професійне самовизначення і професійне становлення людини. Підкреслюється, що моральні орієнтири як інструмент соціальної регуляції є необхідною передумовою та ресурсом для успішного професійного становлення, відіграють найважливішу роль у протіканні професійного становлення і в ефективності професійної діяльності. Зазначено, що ключовим етапом професійного становлення при дослідженні моральних орієнтирів є здобуття вищої освіти. Виявлено, що в процесі навчання в осіб юнацького віку, моральні орієнтири відображають загальні етичні цінності, прийняті в соціумі, та служать основою для формування специфічних професійних цінностей, прийнятих у тій професії, яку опановує студент.</summary>
    <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Зміст психологічної допомоги вимушеним переселенцям щодо перебудови ціннісно-смислових складових образу світу</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2282" />
    <author>
      <name>Стець, Валентина</name>
    </author>
    <id>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2282</id>
    <updated>2026-02-05T08:28:01Z</updated>
    <published>2020-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Зміст психологічної допомоги вимушеним переселенцям щодо перебудови ціннісно-смислових складових образу світу
Авторы: Стець, Валентина
Краткий осмотр (реферат): У статті аналізується зміст психологічної допомоги переселенцям у контексті зміни ціннісно-смислових складових образу світу. Для пізнання психологічних колізій, які супроводжують міграційні процеси, необхідне використання такого підходу, який, на відміну від традиційного розуміння психіки в її регуляцитивній функції (як відображення, що забезпечує адаптацію до нових умов) дав би змогу побачити її як найважливішу ланку в механізмі самоорганізації людини, що забезпечує її вибіркову взаємодію з навколишнім світом. У рамках класичної парадигми проблема міграції трактується як проблема адаптації вимушених мігрантів до нового соціокультурного середовища, тобто реалізується принцип гомеостазичного варіанту функціонування людини в нових умовах. Парадигма відображення реалізує погляд на світ як «простір для життя», який треба освоїти шляхом засвоєння знань, набуття вмінь, навичок, способів мислення і досвіду, накопиченого людством. Психолог у такому випадку виступає як «вчитель» і модель успішного і адаптивного способу життєдіяльності в нових соціально-економічних і культурних умовах. У разі вимушеної міграції виникає суперечність між усталеним образом світу, відповідними поведінковими зразками і неможливістю ефективної реалізації цих поведінкових зразків у нових умовах життя, які ще не стали умовами існування особистості. Мігрант потребує психологічної допомоги в тому випадку, коли йому не вистачає наявних у нього ресурсів самоорганізації на входження у новий спосіб життя як складну систему властивих цій людині особливостей інформа-ційного, енергетичного і речового обміну з новим навколишнім середовищем. Зміст процесу консультування полягає у тому, щоб організувати допомогу людині при переході від гомеостазичного (пристосуватися до нового середовища – тут і зараз) до майбутнього – вільного, ініціативного становлення в новому для неї середовищі. Для цього середовище повинно максимально швидко трансформуватися в умови життя. Як показано в емпіричному дослідженні, активізація у період психологічного консультування розумової діяльності клієнтів, спрямованої на рефлексію ціннісно-смислового змісту нового способу життя сприяє розбудові образу світу.</summary>
    <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Професійне самовизначення учнів раннього юнацького віку</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2281" />
    <author>
      <name>Посацький, Олександр Васильович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Ригель, Олеся Володимирівна</name>
    </author>
    <id>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2281</id>
    <updated>2026-02-23T08:43:03Z</updated>
    <published>2020-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Професійне самовизначення учнів раннього юнацького віку
Авторы: Посацький, Олександр Васильович; Ригель, Олеся Володимирівна
Краткий осмотр (реферат): У статті розглядаються питання стійкого уявлення про себе, про свої можливості, уподобання, тобто про «самовизначення». Тематика професійного самовизначення школяра завжди перебувала у центрі уваги науковців і практиків, позаяк від вибору професії залежить, якою людиною ви станете, як реагує на вас навколишнє середовище, чи реалізуєте себе як «особистість». Безумовно, «самовизначення» можна вважати психологічним новоутворенням юнацького віку. Як же було зазначено, термін «самовизначення» вживається у різних значеннях – сімейних, релігійних, професійних, моральних.&#xD;
Зміни на ринку праці України потребують певної модернізації підходів до розв'язання проблеми професійного самовизначення сучасного школяра. Тому на рівні школи ця проблема все таки залишається відкритою, вимагаючи налагодження ефективної профорієнтаційної роботи. Наше завдання – донести до сучасних школярів важливість правильного вибору професії, пояснити, що професія має приносити задоволення. На розв'язання цих проблем спрямована частина пропаганди. Однак не можна стверджувати, що професійне просвітництво базується тільки на пропаганді. Робота, яку проводять в школі щодо агітації та пропаганди профдіагностики має бути спланованою, спрямованою на потреби ринку праці. Професій є досить багато, і вони певною мірою пов'язані між собою професійними інтересами, схильностями та здібностями молоді, а також динамікою розвитку. Велике значення у професії мають вік та стать людини, і суспільство це враховує.Таким чином, потрібно впроваджувати певні підготовчі курси, де учнів будуть готувати до вибору професії, враховуючи уміння та навички, допоможуть краще пізнати потреби ринку праці.</summary>
    <dc:date>2020-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

