http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5251 2026-04-23T23:49:10Z 2026-04-23T23:49:10Z Бурбело, Валентина http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5930 2025-04-25T08:40:57Z 2021-01-01T00:00:00Z

Название: Становлення моделі усно-письмової комунікації у давньофранцузькій словесності Авторы: Бурбело, Валентина Краткий осмотр (реферат): У статті розглянуто проблему становлення моделі усно-письмової комунікації в давньофранцузькій словесності на матеріалі прологів до оповідних творів Кретьєна де Труа, відомого поета ХІІ ст. Незважаючи на значну кількість робіт, присвячених вивченню різних аспектів давньофранцузької мови та словесності, власне комунікативні аспекти ще не знайшли достатнього наукового висвітлення, що зумовило актуальність і новизну цієї розвідки. Прологи виокремлюють в особливу поліфункційну структуру, яка є рефлексією самого твору (метакомунікативна та інформативна функції), вступом до ситуації спілкування, заохоченням і залученням до неї інших комунікативних акторів (фатична та промоційна функції), презентацією автора і твору та їх позиціонування в системі культурних форм, цінностей і уявлень (презентаційна, оцінна, інтертекстуальна функції). Аналіз цього матеріалу вимагає врахування низки чинників, серед яких чинник двомовності, переважно усної форми функціонування давньофранцузької мови, особливого статусу слова промовленого / написаного, тенденції до формульної, фіксованої форми викладу, процесів переходу від анонімного до особистого авторства та інших. Основними семантичними осередками прологів до творів Кретьєна де Труа є епістемічно-когнітивні, комунікативні, діяльнісні, часові, модальні аспекти. До комунікативної ситуації прологу включено різні комунікативні інстанції, які утворюють складну поліфонічну структуру, в якій актуальна ситуація виконання твору, його перформанс спроєктовані на ширшу часову й соціально-просторову площину тексту написаного. Проаналізовано також прагмадискурсивні аспекти прологів, сфокусовані на презентації автора та його твору. Саме авторство представлене складною кореляцією спільного оповідного фонду й власне авторського внеску стосовно стилю, форми, якості викладу загалом. Встановлено мовні форми презентації комунікативних інстанцій та основні локутивні компоненти організації комунікативної структури прологів.

2021-01-01T00:00:00Z Бережна, Маргарита http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5929 2025-04-25T08:38:02Z 2021-01-01T00:00:00Z

Название: Психолінгвістичний образ Гели у фільмі Т. Вайтіті "ТОР: Раґнарок" Авторы: Бережна, Маргарита Краткий осмотр (реферат): У статті йдеться про особливості формування психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Руйнівниця». Робота є частиною комплексного дослідження цілісної системи психолінгвістичних образів персонажів англомовного кінодискурсу масової культури ХХІ сторіччя, що визначає її актуальність та новизну. Дослідження виконано на матеріалі супергеройського фентезі-фільму Т. Вайтіті Thor: Ragnarok (2017). Методи роботи: описовий, метод суцільної вибірки, контекстуального, стилістичного, прагматичного та статистичного аналізів. За основу визначення основних психологічних рис персонажів взято класифікацію В. Шмідт (2007). До архетипу «Руйнівниця» в досліджуваному матеріалі належить головна антагоністка Тора Гела, провідними рисами характеру якої є: 1) «Руйнівниця» керується не так власними цілями й бажаннями, як найвищим благом і планує галактичне завоювання Асґардом інших народів та рас; риса реалізована частотним використанням займенників першої особи множини, одиниць лексико-семантичної групи CONQUER, домінуванням дієслів у формах минулого часу; 2) «Руйнівниця» позбавлена емоцій, її мета – виконати місію; риса актуалізована майже повною відсутністю окличних речень та лексики на позначення позитивних емоцій; 3) вона бачить життя у чорно-білих тонах; риса актуалізована використанням антонімічних пар, що формують лексико-семантичні опозиційні групи LIFE та DEATH; 4) «Руйнівниця» бачить тільки два шляхи розвитку подій: або їй коритимуться, або загинуть; риса реалізована частотним використанням займенників першої особи однини та одиницями лексико-семантичної групи RULE; 5) «Руйнівниця» не виправдовує своїх вчинків; риса актуалізована використанням конфронтативного стилю спілкування, тактикою ухиляння від розмови, частотним використанням займенника другої особи; 6) «Руйнівниця» повідомляє раніше невідому інформацію; риса реалізована тактикою самопрезентації, використанням кластерів коротких, простих констативів, риторичних запитань.

2021-01-01T00:00:00Z Гавриленко, Катерина http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5928 2025-04-25T08:31:55Z 2021-01-01T00:00:00Z

Название: Linguistic research of the internet language Авторы: Гавриленко, Катерина Краткий осмотр (реферат): Мова інтернету є новим різновидом лінгвістичного дискурсу, який виник разом із глобальною системою інтернет-комунікації, найпопулярнішої та найдоступнішої мережі, позаяк у спілкуванні беруть участь люди будь-якого віку, освіти, релігії, політичних поглядів, країни проживання тощо. Метою сучасної лінгвістики є вивчення інтернет-дискурсу як динамічного соціального явища, а також систематизація отриманих у процесі цього вивчення результатів. До того ж зросла кількість міждисциплінарних досліджень, присвячених мові інтернету. У статті окреслено властивості інтернет-дискурсу та основні ознаки письмових і усних цифрових текстів. Характеристики розміщеного в мережі друкованого тексту можна змінити за рахунок різних гіпертекстових посилань. Його можна включити в інше повідомлення, ідентифіковане пошуковими системами за певними ключовими словами й термінологією. Отже, текст може стати частиною іншого тексту або бути доповненим аудіовізуальною інформацією. Ключові детермінанти та специфічну класифікацію індивідуалізованих лінгвістичних параметрів інтернет-тексту визнають життєво важливою характеристикою мовного портрета особистості й можуть бути використані для ідентифікації користувача інтернету. У статті звернено увагу на те, що різні аспекти аналізу стилю письмового та усного повідомлення, організації тексту відображають особистісні якості людини. Характеристики мовної рефлексивності чатів та соціальних мереж, їхні емоційні реакції, що передають традиційні значення, є визначальними рисами інтернет-комунікації. Мова інтернету – це складне поєднання різних дискурсів, а розроблення схеми аналізу інтернет-текстів є найважливішим завданням сучасної лінгвістики. Розвиток практичних методів аналізу інтернет-дискурсу значною мірою сприяє успішній ідентифікації індивідуального користувача.

2021-01-01T00:00:00Z Грищенко, Ірина http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5926 2025-04-25T08:27:24Z 2021-01-01T00:00:00Z

Название: Гумор як маркер Інакшості в інтернет-комунікації (теоретичний аспект) Авторы: Грищенко, Ірина Краткий осмотр (реферат): У статті розглянуто специфіку сміху, гумору у фольклорній інтернет-комунікації, яка є маркером Інакшості. У межах однієї соціальної групи, субкультури, якоїсь спільноти людина часто не протиставляє себе (не використовує опозиції Свій-Чужий), але усвідомлює та ідентифікує відмінне у сприйнятті події, хоче проявити свою відмінність, несхожість, оригінальність та винятковість; це й детермінує з’яву Інакшого. Набір жартів, гумор є тими критеріями, тонкощі яких зрозумілі лише представникам конкретної спільноти. Саме сміх, гумор і є одним з головних індикаторів належності до Своїх, входження до групи посвячених у тонкощі та нюанси тем, об’єктів для жартів. Гумор в інтернет-комунікації певної спільноти має такі характерні риси: 1) локальність (адекватно сприйняти, розшифрувати та зреагувати зможе лише Свій), 2) доречність (обмежується віковою, гендерною, субкультурною тощо належністю), 3) мовленнєве кодування, 4) інтертекстуальність (використання текстів, зрозумілим лише Своїм). Отримання інакшого досвіду, відмінного від уже наявного, дає змогу розширити та збагатити власні знання, побачити предмет, ситуацію, події під інакшим кутом зору, відповідно стати / бути / тимчасово_бути Інакшим. Що отримує своє відображення в інтернет-комунікації, в реакції на сучасні події відходом від інтерпретації на хороше-погане, своє-чуже, усвідомлення інакшого погляду. Сміх над жартами можна розподілити на дві основні групи: 1) людина сміється, бо «впізнала» себе, 2) людина сміється, бо мем або жарт демонструє стиль життя, поведінки тощо, їй не притаманні; таким чином відбувається індикація позиції «це не-Я, Я-не такий, Я-Інакший, Я відрізняюсь/вирізняюсь», але це не означає виходу зі спільноти. Усвідомлення Інакшості сприятиме трансформації характеру, змісту реальної та віртуальної комунікації, допоможе налагодити суб’єкт-суб’єктну взаємодію, розвивати толерантність до думок, відмінних від загальноприйнятих.

2021-01-01T00:00:00Z