<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Собрание:</title>
  <link rel="alternate" href="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2935" />
  <subtitle />
  <id>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2935</id>
  <updated>2026-04-04T14:45:40Z</updated>
  <dc:date>2026-04-04T14:45:40Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Повсякденне життя українських повстанців на Прикарпатті (1940-1950-ті рр.)</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2940" />
    <author>
      <name>Гриник, Лілія Миколаївна</name>
    </author>
    <id>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2940</id>
    <updated>2025-07-18T06:25:37Z</updated>
    <published>2023-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Повсякденне життя українських повстанців на Прикарпатті (1940-1950-ті рр.)
Авторы: Гриник, Лілія Миколаївна
Краткий осмотр (реферат): У дисертаційній роботі комплексно розглянуто повсякденні практики &#xD;
членів ОУН і УПА на Прикарпатті (1940–1950-ті рр.) з метою розвитку &#xD;
регіональних антропологічних досліджень, що сприятиме інтеграції &#xD;
української історичної науки до світової спільноти, подоланню стереотипів у &#xD;
дослідженні історії, що склалися під впливом тривалої радянської дійсності. &#xD;
Здійснено аналіз історіографії дослідження, який показав певний &#xD;
прогрес науковців у вивченні повсякденного життя українських повстанців &#xD;
на Прикарпатті у 1940–1950-х рр.. Відтак виокремлено чотири групи &#xD;
історіописання: діаспорну, радянську, сучасну зарубіжну та вітчизняну; &#xD;
акцентовано на здобутках і недоліках кожної. Наголошено, що своєрідним &#xD;
каталізатором у дослідженні визвольного руху було створення урядової&#xD;
комісії, яка проводила діяльність щодо формування засадничих концепцій &#xD;
створення та діяльності ОУН і УПА, напрацювання джерельного комплексу &#xD;
означеної проблеми до 2005 р. Проте протягом усього періоду (від середини &#xD;
1940-х до 2020-х рр.) повсякденні практики членів ОУН і УПА, якщо й &#xD;
аналізувалися, то переважно в контексті військово-політичної діяльності &#xD;
вищезгаданих формацій чи українського визвольного руху середини ХХ ст. &#xD;
зокрема.</summary>
    <dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Сучасна російська історіографія другої світової війни</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2939" />
    <author>
      <name>Суховерська, Ірина</name>
    </author>
    <id>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2939</id>
    <updated>2024-03-18T09:57:20Z</updated>
    <published>2018-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Сучасна російська історіографія другої світової війни
Авторы: Суховерська, Ірина
Краткий осмотр (реферат): У дисертаційній роботі представлено аналіз і узагальнення досліджень та &#xD;
інтерпретацій головних подій Другої світової війни у сучасній російській &#xD;
історіографії, характеристику її теоретичних підстав та організаційних форм. &#xD;
Зроблено спробу комплексно дослідити стан розвитку сучасної російської &#xD;
історіографії Другої світової війни, історичним тлом якої стала реалізації &#xD;
державної політики пам’яті. З’ясовано особливості функціонування образу &#xD;
Другої світової війни у сучасній російській історіографії. Охарактеризовано &#xD;
взаємовплив пострадянської російської історіографії та державної політики &#xD;
пам’яті щодо трактування подій Другої світової війни. Виявлено концепти, які &#xD;
визначають наступність радянських традицій у пострадянській російській &#xD;
історіографії. Досліджено вплив антропологічного повороту та гуманізації історії &#xD;
на дослідження подій Другої світової війни російськими істориками в &#xD;
посткомуністичних умовах. Окреслено еволюцію оцінок та суджень сучасної &#xD;
російської історіографії стосовно ключових проблем історії Другої світової війни.</summary>
    <dc:date>2018-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Архівно-кримінальні справи як джерело вивчення репресій більшовицького режиму проти учасників повстанського руху за відновлення УНР</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2937" />
    <author>
      <name>Василенко, В'ячеслав</name>
    </author>
    <id>http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2937</id>
    <updated>2024-03-18T09:12:01Z</updated>
    <published>2019-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Архівно-кримінальні справи як джерело вивчення репресій більшовицького режиму проти учасників повстанського руху за відновлення УНР
Авторы: Василенко, В'ячеслав
Краткий осмотр (реферат): Анонсована дисертація є першим цілеспрямованим джерелознавчим &#xD;
дослідженням репресій більшовицького режиму проти учасників &#xD;
повстанського руху за відновлення УНР. Причому об’єктом вивчення &#xD;
визначено архівно-кримінальні справи (далі – АКС) – найменш відомі й &#xD;
донедавна малодоступні, унікальні і водночас достатньо специфічні джерела &#xD;
органів держбезпеки радянської України.&#xD;
У рамках окреслених завдань лише за матеріалами АКС першої &#xD;
половини 1920-х рр. провадження найменш досліджуваного «Основного» &#xD;
фонду Галузевого державного архіву Служби безпеки України (далі – ГДА&#xD;
4&#xD;
СБУ) встановлено достовірну персональну інформацію про понад &#xD;
1100 учасників національно-визвольного повстанського руху у складі&#xD;
135 повстанських штабів, комітетів і загонів. Водночас до наукового обігу &#xD;
введено десятки із сотень опрацьованих АКС, за якими відстежено увесь &#xD;
слідчо-каральний процес стосовно їх фігурантів, а в їхніх свідченнях і &#xD;
долучених до справ речових доказах зафіксовано окремі малодосліджені &#xD;
події з історії повстанства. Зібрані відомості повинні стати відправною &#xD;
точкою для окремих історико-правових досліджень з метою підготовки &#xD;
надійного ґрунту для реабілітації справжніх українських патріотів,&#xD;
популяризації їхнього життя і боротьби за відновлення УНР.&#xD;
Аналіз історіографії проблеми та її археографічного опрацювання і &#xD;
стану наукової розробленості джерельної бази за працями радянських, &#xD;
українських зарубіжних і сучасних вітчизняних істориків дає підстави &#xD;
стверджувати: АКС на учасників повстанського руху за відновлення УНР як&#xD;
історичне джерело досі дослідниками використовувалися недостатньо. &#xD;
Радянські історики мали обмежений контрольований доступ до цієї категорії &#xD;
джерел і чіткі ідеологічні настанови щодо їх використання й оприлюднення. &#xD;
Представники української діаспори за часів СРСР доступу до архівів &#xD;
радянських спецслужб не мали взагалі. Сучасні вітчизняні фахівці донедавна &#xD;
також не могли абсолютно вільно вивчати АКС радянських органів &#xD;
держбезпеки, а після отримання дозволу, затвердженого на законодавчому &#xD;
рівні, ще не встигли ним сповна скористатися.</summary>
    <dc:date>2019-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

