http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/21 2026-04-13T12:05:04Z 2026-04-13T12:05:04Z Voitovych, Nadiia Kasaraba, Yuriy http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9471 2026-04-10T06:25:30Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Women's movement in Galicia in the 1920s - 1930s: how ukrainian women bridged the civilizational divide between city and countryside Авторы: Voitovych, Nadiia; Kasaraba, Yuriy Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження – показати особливості жіночого руху Галичини, його боротьбу за розширення прав і поліпшення культурного, соціального-економічного становища, побутових умов, загалом вирівнювання цивілізаційної дистанції у повсякденному житті українок міста і села. Відтак у розвідці акцентуємо на тих комунікаційних каналах (зокрема, участь у товариствах, навчання на фахових курсах, літні “вакаційні” мандрівки, робота у місті тощо), які допомагали об’єднати жіноче міське та сільське суспільства. Методологія дослідження базується на застосуванні методологічного принципу історизму, а також на загальнонаукових і спеціальних наукових методах, передусім на порівняльно-історичному. Жіноча преса 20 – 30-хрр. ХХст. як вид джерела попри свої особливості (виражений суб’єктивізм, емоційність, окремі неточності, певну довільність трактування) містить значний ресурс фактологічних даних, які й були нами проаналізовані. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що, залучивши періодичні видання, зокрема “Жіночу Долю”, “Нову Хату”, “Ниву”, а також мемуарну літературу вперше в українській історичній науці проаналізовано жіночий рух міжвоєнної Галичини у контексті повсякдення і долання цивілізаційної дистанції між містом і селом, а також співпраці лідерок жіночого руху із жінками-селянками. Результати дослідження можуть бути підґрунтям для наступних студій у сфері повсякдення сільського суспільства Галичини, урбаністики, жіночого руху загалом. Висновки. Аналіз міжвоєнних жіночих часописів Галичини проливає світло на особливість тогочасного жіночого руху та допомагає зрозуміти, як його лідерки знаходили підхід до світогляду жінок-селянок; прокладали комунікаційні канали, які б «вирівнювали» повсякденне життя українців з міста і села. Коли міський та сільський соціуми пересікалися, то жінки отримували як позитивний, так і негативний досвіди. Важливо, що вони поступово стирали цивілізаційну різницю між містом і селом, допомагали підвищити освітній, культурний, соціально-побутовий рівень життя галицького сільського суспільства, поліпшити його повсякдення, сприяли емансипації жіноцтва на Галичині та врешті стримували асиміляційні процеси польської влади. Перешкоджали співпраці як внутрішня, так і зовнішня мізогінія, пасивність, неконсолідованість жіноцтва. Водночас поширеними між представницями жіночого руху /міськими інтелігентками та сільськими жінками були щоденні практики взаємопідтримки й допомоги – у побуті, у набутті та розширенні знань про своє тіло, догляд за ним, оселею, дітьми; у здобутті освіти та фаху; у можливості реалізувати творчий потенціал, долучаючись до жіночих товариств, курсів, гуртків тощо.

2026-01-01T00:00:00Z Huseynova, Irada Mehtigulu Mehdiyeva, Nasrin Famil http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9470 2026-04-10T06:20:42Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Тerritorial-border issues in the South Caucasus duringthe soviet era Авторы: Huseynova, Irada Mehtigulu; Mehdiyeva, Nasrin Famil Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження. Вивчення виникнення та еволюції територіально-кордонних проблем на Південному Кавказі в радянський період є надзвичайно актуальним сьогодні. З огляду на те, що коріння сучасних територіальних конфліктів на Південному Кавказі походить від політичних процесів, які відбувалися на початку ХХ ст., основна мета дослідження полягає в аналізі історичних витоків цих суперечок, вивченні політики формування кордонів у радянську добу та оцінці впливу цієї політики на сучасну ситуацію в регіоні. Методологія дослідження. Дослідження ґрунтується на теорії фронтиру, яка трактує кордони не лише як фіксовані географічні лінії, але й як динамічні політичні та адміністративні конструкції, сформовані під впливом владних відносин, безпекових стратегій і процесів формування ідентичності. З цієї перспективи кордон є не тільки географічною категорією, але й соціально-політичним феноменом, тісно пов’язаним із конструюванням національної ідентичності, збереженням колективної пам’яті та формуванням історичних і політичних наративів. Спираючись на концептуалізацію кордонів Етьєна Балібара як політично сконструйованих і просторово розосереджених утворень, а не фіксованих територіальних ліній, у дослідженні радянське формування кордонів на Південному Кавказі інтерпретується як динамічний процес, зумовлений владними відносинами та політикою ідентичності. У радянському контексті кордони Південного Кавказу функціонували як гнучкі прикордонні зони, що неодноразово змінювалися внаслідок адміністративних реформ і політичного втручання. У роботі застосовано історіографічний і порівняльний аналіз, систематизацію архівних матеріалів, виявлення причиново-наслідкових зв’язків у процесі прийняття політичних рішень, аналітичне узагальнення та просторово-часову оцінку. Різноманітні архівні документи, офіційні декрети й ідеологічні підходи радянського періоду проаналізовано з метою розкриття механізмів радянської національної політики та формування кордонів. Наукова новизна. Наукова новизна дослідження полягає у застосуванні теорії фронтиру для переосмислення радянської політики формування кордонів на Південному Кавказі як динамічного та політично сконструйованого процесу, підтвердженого введенням до наукового обігу нових архівних матеріалів. У роботі системно розкрито вплив “тимчасового” характеру кордонів після включення республік Південного Кавказу до складу Радянського Союзу, а також частих змін меж і переселення населення на політичну карту та етнодемографічну структуру регіону. Новизна дослідження також полягає у тому, що трансформація кордонів Південного Кавказу в радянський період уперше проаналізована на основі комплексного підходу, який поєднує вивчення політичних рішень, архівних матеріалів, етнічних чинників, територіальних претензій, адміністративного підпорядкування та регіональних стратегій. Дослідження доводить, що свідоме підтримання нестабільності кордонів виступало механізмом поглиблення напруженості між республіками, посилення їхньої політичної залежності та сприяло формуванню довготривалих конфліктів, наслідки яких зберігаються й донині. Висновки. Результати показують, що кордони всередині СРСР на Південному Кавказі не формувалися на етнічних, історичних чи правових засадах, через що вони залишалися нестабільними і після розпаду радянської імперії перетворилися на предмет територіальних суперечок. Наслідки радянської національної та кордонної політики вважаються однією з головних причин нинішніх конфліктів у регіоні. Тому науковий аналіз сучасних процесів, вивчення історичного досвіду та об’єктивне оцінювання минулих політичних рішень залишаються необхідними для розуміння сучасних геополітичних процесів на Південному Кавказі.

2026-01-01T00:00:00Z Gerasymov, Tymofiy Romaniuk, Ivan http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9469 2026-04-10T06:15:23Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: The "forgotten" region in the "forgotten war": right-bank Cherkasy region in 1914 - 1917 Авторы: Gerasymov, Tymofiy; Romaniuk, Ivan Краткий осмотр (реферат): Метою статті є реконструкція повсякденного життя міського населення Правобережної Черкащини в період Першої світової війни, з акцентом на виявлення загальноукраїнських тенденцій, характерних для тієї доби, а також специфічних локальних рис, зумовлених соціально-економічними та географічними особливостями регіону. Методологія базується на міждисциплінарному підході, що поєднує історіографічний аналіз, повсякденну історію та регіональний контекст. У дослідженні використано історико-порівняльний, статистичний, типологічний методи. Наукова новизна полягає у тому, що це перше комплексне дослідження історії міст регіону в контексті Першої світової війни. Висновки.Аналіз повсякденного життя населення Правобережної Черкащини в роки Першої світової війни (1914 – 1917рр.) показує, як навіть віддалений від фронту тиловий регіон став невід’ємною частиною глобального конфлікту, зберігаючи при цьому локальну специфіку. На початку війни в містах спостерігалися масові патріотичні акції, проводи мобілізованих і волонтерська активність. Згодом ентузіазм змінився панікою, апатією, недовірою до влади і офіційної преси та зростанням корупції. Мобілізація спричинила дефіцит робочої сили, через що до праці залучали маргіналізовані групи – іноземних військовополонених, ув’язнених і навіть, арештованих нелегальних повій, а дружини призваних чоловіків масово виходили на роботу. Порушення продовольчого балансу, інфляція та міжетнічна напруга поглиблювали матеріальну та водночас морально-психологічну кризу. Військові пріоритети та нова, породжена війною, економічна кон’юнктура унеможливили реалізацію важливих інфраструктурних проєктів, зокрема будівництва каналізації у Черкасах і запуску трамвайного руху в Умані. Усе це свідчить про глибокі соціальні трансформації, які, попри “забутість” регіону в історіографії, стали відображенням загальноукраїнських процесів і передумовами революційних подій 1917 р.

2026-01-01T00:00:00Z Kopylov, Sergiy Paur, Iryna http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9467 2026-04-08T11:48:51Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: The jewish population of the russian-austrian borderland at the turn of the 19th - the 20th centuries: economic activities and daily practices (based on documentary postcards) Авторы: Kopylov, Sergiy; Paur, Iryna Краткий осмотр (реферат): Актуальність дослідження визначається змінами останніх десятиліть у ставленні до зображальних джерел, коли інтелектуальна активність спонукала дослідників “віднаходити” своє джерело. Переорієнтація дослідницьких пріоритетів зумовила визнання академічною спільнотою документальних поштівок і їхніх листовних повідомлень як вагомих джерел з великим потенціалом для розуміння духовного та матеріального життя, буденних практик і менталітету громадянства відповідної епохи. Метою статті є окреслення господарської діяльності, особливостей буденних практик, взаємин із навколишнім світом представників єврейських громад у регіоні східної ділянки російсько-австрійського пограниччя на зламі ХІХ – ХХст. Основним джерелом слугували майже 400 документальних листівок із приватних і музейних колекцій, виданих в 1896 – 1918рр. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні аналітично-синтетичного, історико-культурної атрибуції, іконографічного й методу порівняльного аналізу. Наукова новизна полягає у розширенні уявлення про господарську діяльність й повсякденні практики єврейського населення російсько-австрійського порубіжжя наприкінці ХІХст., напередодні та в роки Першої світової війни. Висновки. Іконографія поштівок репрезентує повсякденний візуальний світ єврейського населення російсько-австрійського пограниччя, їх особисті свідчення та відкриває можливості вивчення їх культури, господарської діяльності і повсякденних практик. Їх зображення підтверджує, що центром життя єврейських громад була синагога, а найвищим законом – релігійні обряди, які стосувалися всіх членів громад. Про беззаперечний авторитет рабинів свідчать їхні портрети й види їхніх резиденцій на поштівках. Їх зображальний ряд засвідчує важливу роль єврейських підприємців у розвитку економіки пограниччя імперій у межах суміжних регіонів, візуалізує економічну активність єврейського капіталу в цукровій, борошномельній, деревообробній, цегельній промисловості прикордонних губерній Росії, що сприяло завершенню промислового перевороту в регіонах порубіжжя – Волині, Поділля, Буковини й Східної Галичини. Це сприяло розвитку транспортної інфраструктури, прискорювало урбанізаційні процеси та зумовило чисельне переважання євреїв серед жителів міських поселень стикового прикордоння двох імперій. Зображення поштових листівок зафіксували національний колорит, дозвілля, побут, традиційне вбрання та повсякденні практики членів єврейських громад; підтвердили владу і лідерство чоловіка в родині, хоча жінка приймала ключові рішення, дбала про дотримання іудейських принципів, забезпечувала повсякденні потреби. Вони також зафіксували, що охочі звільнитися від влади родини й громади зрікалися традицій і зазнавали осуду. Внаслідок антисемітизму та єврейських погромів відбувалася еміграція єврейського населення західних губерній у країни американського континенту. Водночас зображальний ряд поштових листівок періоду Першої світової війни засвідчив, що навіть у буремні роки члени єврейської громади міст, долаючи усілякі труднощі і перешкоди, продовжували усталені економічні й повсякденні практики.

2026-01-01T00:00:00Z