Збірник розрахований на науковців, викладачів історії, аспірантів, докторантів, студентів й усіх, хто цікавиться історичним минулим. http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/2015 2026-04-28T12:40:46Z 2026-04-28T12:40:46Z Nyzhnyk, Svіtlana Zymomrya, Ivan http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9488 2026-04-14T07:53:03Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Post-war social policy through the prism of child orphanage in the Ukrainian SSR Авторы: Nyzhnyk, Svіtlana; Zymomrya, Ivan

2026-01-01T00:00:00Z Сhubina, Tеtiana Fedorenko, Yanina http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9484 2026-04-14T07:31:12Z 2029-01-01T00:00:00Z

Название: Transformation of historiographical and methodological understanding of the ukrainian village (the second half of the 20th - the beginning of the 21st century): conceptual principles and stages of development Авторы: Сhubina, Tеtiana; Fedorenko, Yanina Краткий осмотр (реферат): Роботу присвячено системному дослідженню історіографічно-методологічної генези наукової думки про українське село та аграрні відносини починаючи з 1950-х рр. до початку третього десятиліття ХХІ ст. Метою дослідження є комплексний аналіз трансформації концептуальних засад та етапів історіографічно-методологічного осмислення українського села у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст., а також виявлення вектору розвитку дослідницьких орієнтирів від класичних радянських підходів до сучасних практик історичної науки. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, науковості, верифікації, авторської об’єктивності, на використання історичного, інституційного, системного та проблемно-хронологічного методу, а також методів порівняльного судження і узагальнювального умовиводу. Наукова новизна. У дослідженні здійснено чітке розмежування та обґрунтування трьох якісно відмінних етапів історіографічно-методологічного осмислення теми: радянського, що характеризується ідеологізацією та дотриманням марксистсько-ленінського формаційного підходу, перехідного з притаманними йому деідеологізацією і національно орієнтованим підходом, а ткожа сучасного, для якого характерними стали методологічний плюралізм, міждисциплінарність та синергетика. Висновки. Трансформація історіографічного осмислення українського села протягом середини ХХ – початку ХХІст. пройшла шлях від ідеологізованої формаційної парадигми до людиноцентричної та міждисциплінарної стратегії вивчення цієї колиски української історії. Означений процес реалізувався через три послідовні етапи, кожен з яких характеризується докорінною зміною методологічного інструментарію та суттєвим розширенням інтелектуальних горизонтів дослідників. Перший етап – радянський, який відомий як період, коли історіописання було методологічно обмеженим і викривленим. Історики-аграрники зосереджувалися єдино на «успіхах» колгоспно-радгоспної системи (зростання виробництва, механізація, «зближення міста і села»), повністю замовчуючи трагедії, які спіткали українське село протягом ХХст. Це призвело до створення ідеологічно заангажованого образу села, що порушувало один із найголовніших методів дослідження історії – метод об’єктивізму. Другий етап – перехідний, під час якого відбувся історіографічно-методичний злам. У кінці 1980 – на початку 1990-хрр. завдяки роботам Л. Беренштейна, С. Кульчицького, П.Панченка та інших істориків-аграрників, започатковано процеси деідеологізації та руйнування радянських міфів. Головний акцент було зміщено на критику колгоспної системи та переосмислення трагедій українського селянства. Третій етап – сучасний, який характеризується методологічним плюралізмом та міждисциплінарністю. Сьогодні актуалізуються дослідження, сфокусовані на людському вимірі трансформаційних змін, менталітеті селянства, екологічних чинниках та культурних перетвореннях. Сучасна історична школа прагне впровадити світові тенденції, щоб перейти від обмеженого реферативного опису фактів до ґрунтовного осмислення ролі селянства як важливого компонента української нації у модернізаційних проектах.

2029-01-01T00:00:00Z Melnyk, Volodymyr http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9482 2026-04-14T07:24:07Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: European programs for military helicopters creation at the end of the 20th - the beginning of the 21st centuries and their role in renewal of army aviation Авторы: Melnyk, Volodymyr Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження полягає в аналізі ходу реалізації міжнародних європейських програм створення військових гелікоптерів починаючи з 80-х рр. ХХ ст. Також визначене значення цих програм для переозброєння армійської авіації провідних європейських країн НАТО – Німеччини, Франції, Італії та Іспанії. Методологія дослідження передбачала застосування низки загальнонаукових та спеціальних історичних принципів. Серед загальнонаукових методів треба згадати аналіз і синтез. Зі спеціальних методів відзначимо порівняльний і проблемно-хронологічний. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у ньому вперше в українській історіографії в історичному контексті розглянуті основні програми створення військових гелікоптерів в Західній Європі та досліджене їхнє значення для переозброєння армійської авіації країн НАТО. Упродовж останньої чверті ХХ – початку ХХІ ст. в Західній Європі реалізовані дві міжнародні програми створення гелікоптерів для армійської авіації – бойового Tiger (франко-німецька) і середнього транспортного ТТН (остання – частина ширшої програми NH90, яка реалізовується Францією, Німеччиною, Італією, Іспанією та Нідерландами). Однак процес створення нових гелікоптерів дуже затягнувся – відставання від прогнозованих термінів склало десять і більше років. Зумовлене це насамперед завершенням холодної війни, наслідком чого стало скорочення військових витрат і необхідність коригування проєктів для пристосування до нових умов ведення бойових дій. Скорочення армій і військових витрат відобразилось і на обсягах програм. Наприклад, гелікоптерів Tiger в кінцевому підсумку виготовили удвічі менше, ніж планувалось на момент початку програми – і це з урахуванням експорту до країн, які не є учасниками програми. Реалізація досліджених програм мала засадниче значення для переозброєння армійської авіації провідних західноєвропейських країн. Насамперед це характерно для Німеччини, де Tiger і ТТН стали практично єдиними типами гелікоптерів у частинах армійської авіації першої лінії. У Франції та Іспанії процес переозброєння підрозділів гелікоптерами Tiger вже завершився. Однак гелікоптерів TTH з огляду на фінансові обмеження замовили надто мало. Це не давало змоги повністю оновити парк транспортних гелікоптерів. Особливо це характерно для Іспанії, яка змушена була через фінансові проблеми дуже розтягнути в часі закупівлю нових гелікоптерів. В Італії теж закупівлі ТТН дозволили тільки частково переозброїти підрозділи транспортних гелікоптерів. Назагал дві проаналізовані нами програми стали масштабним досвідом реалізації спільної розробки інноваційних виробів авіаційної промисловості і сприяли подальшій інтеграції європейського гелікоптеробудування.

2026-01-01T00:00:00Z Сhura, Vasyl Holubko, Victor http://ir.dspu.edu.ua/jspui/handle/123456789/9481 2026-04-14T07:18:38Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Lviv organization of Taras Shevchenko ukrainian language society: at the sources of the national democratic movement (the end of the 80s - the beginning of the 90s of the 20th century) Авторы: Сhura, Vasyl; Holubko, Victor Краткий осмотр (реферат): Мета дослідження – на основі архівних джерел і польового матеріалу з’ясувати специфіку та виняткові обставини створення Львівської організації Товариства української мови імені Тараса Шевченка у 1988 р., зокрема простежити трансформацію установчих зборів із закритого формату у масовий вуличний протест як реакцію на заборонні дії тогочасної проросійської комуністичної влади. Методологічною основою статті є дотримання принципу історичної об’єктивності й неупередженості у трактуванні історичних фактів. У ході дослідження використано методи критичного і структурного аналізу та класифікації, систематизації й верифікації неопублікованих архівних джерел та інтерв’ю. Застосування історико-генетичного методу дало змогу реконструювати причиново-наслідковий зв’язок між адміністративним тиском компартійних структур і радикалізацією патріотичної львівської громади, що вилилася у масові вуличні протести червневих днів 1988 р. Наукова новизна. Уперше реконструйовано невідомі широкому загалу події пов’язані із особливостям офіційного оформлення львівського осередку ТУМу. З’ясовано, що перший масовий львівський мітинг 13 червня 1988 р., під час якого було публічно проголошено його створення, набув вуличного та відкритого характеру через дезорганізаційні дії тогочасної комуністичної влади. Висновок. Компартійне керівництво, спочатку надавши дозвіл на проведення установчої конференції в приміщенні львівського Будинку культури “Будівельник”, в останній момент скасувало його, заблокувавши вхід для делегатів. Це змусило громаду змінити формат заходу і стихійно рушити до пам’ятника Іванові Франку навпроти Львівського державного університету імені Івана Франка, перетворивши засідання на прилюдну демонстрацію. Ця подія стала точкою неповернення для українського національного відродження республіканського масштабу. Виступивши фундаментом місцевої багатопартійності, ТУМ не лише відіграло ключову роль у поваленні комуністичної влади на виборах 1990 р., а й заздалегідь підготувало державницьку свідомість львів’ян.

2026-01-01T00:00:00Z